9 березня 2025 року минає 211років з Дня народження, а 10 березня – 164 річниця по смерті Тараса Григоровича Шевченка.

Творчість Кобзаря міцно вкоренилась у свідомості українців.

“Борітеся – поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая”. – ця цитата пророка по-особливому нині надихає українців стояти за свою свободу і Батьківщину до кінця.

У доленосний для України час, в умовах війни, ми знаходимо у його віршах пророчі слова, які актуальні для українського народу і сьогодні.

В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля.

Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь.

Кохайтеся ж, чорнобриві, Та не з москалями.

Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте.

Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине… Ось де, люде, наша слава – Слава України!

Свою Україну любіть. Любіть її… Во врем’я люте. В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

Нема на світі України, Немає другого Дніпра.

І возвеличимо на диво І розум наш, і наш язик…

Не одцуравсь того слова, Що мати співала, Як малого повивала.

А на москалiв не вважайте, нехай вони собi пишуть по-своєму, а ми по-своєму.

Не вмирає душа наша, Не вмирає воля. Й неситий не виоре На дні моря поле.

Наш-бо селянин, двигаючи на собі почесний тягар вікових національних обов’язків і бувши фактично спадкоємцем періодично відмираючої шляхти, – є, може, найбільшим аристократом серед селянства Європи.

Погано дуже, страх погано! В оцій пустині пропадать. А ще поганше на Украйні Дивитись, плакать – і мовчать.

І на оновленій землі  Врага не буде, супостата, А буде син і буде мати,

І будуть люди на землі…

Я так її, я так люблю мою Україну убогу, що прокляну святого Бога, за неї душу погублю!

Здається – кращого немає нічого в Бога, як Дніпро та наша славная країна…

Україно, Україно! Серце моє, ненько! Як згадаю твою долю, заплаче серденько!

Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється — ожива, Як їх почує!..

Пророчі слова Кобзаря додають гарту кожному українському серцю, єднають нас у боротьбі з новою силою. Віримо: день Перемоги настане і тоді ми вкотре згадаємо не лише Тарасів заповіт українцям, а й його велике прохання до нас

І мене в сім’ї великій,

В сім’ї вольній, новій,

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом.

 Шевченком у серці – вперед до Перемоги! Все буде Україна!

Їх Слово – на варті народу

Всесвітній день письменника (World Day of the writer) (повна назва — Всесвітній день миру для письменника) — професійне свято митців слова, яке відзначається щорічно 3 березня.

Це нагода вшанувати працю прозаїків, поетів, памфлетистів, публіцистів, журналістів, істориків, перекладачів та їхній внесок у формування громадської думки, творчу оцінку суспільних явищ  та боротьбу за свободу слова.  Твори українських майстрів слова стали голосом  національної єдності, згуртованості, що надихають нас у боротьбі з ворогом.

Жіноча поезія і проза – цвіт української літератури, що заслуговує особливої уваги.

У ці березневі дні ми традиційно згадуємо нескорену Лесю Українку в день народження якої (25 лютого) відзначався День Української жінки та нашу сучасницю, з іменем якої пов’язана ціла епоха новітньої історії України – Ліну Костенко.

У Всесвітній день письменника двох Великих УКРАЇНОК, які зробили свій внесок в державотворення і національну культуру,  вшанували на мистецькому  заході «Жінки, що змінили світ словом», який відбувся у Летичівській публічній бібліотеці Летичівської селищної ради.

Участь у заході взяв хор ветеранів «Стежина» КУ «Летичівський будинок культури».

Леся Українка – це символ боротьби. Ліна Костенко – совість української нації, незнищенний голос правди, що лунає крізь простір і час.

Через призму доль Лесі Українки та Ліни Костенко постали драматичні історичні події, які вплинули на творчість і особисте життя письменниць. Їх прозові та віршовані твори, які звучали на цьому заході, не лише палітра особистих переживань, а правдиво змальована картина життя народу.

Працівники бібліотеки підготували тематичну книжкову виставку  «Українська жінка: нескорена, незламна, вільна».

Поезія і проза живуть тут, серед нас. Летичів завжди був осередком творчості митців Слова. Серед тих, хто оспівував рідний край у віршах і прозі є наші землячки Анелія Корженівська, Неоніла Гуменюк, Тетяна Павлинська-Севастьянова, Надія Марущак. Рядки їх поезій читали учасники зібрання.

Сьогодні українські письменники та письменниці все частіше стають для нас прикладом сили та відваги, адже багато з них захищають  нашу країну. Їхня творчість продовжує жити в горнилі війни, торкатись сердець українських читачів, заспокоювати та надихати.

Їх Слово – на варті народу, мови, культури та нашого майбуття!

Тримаймо разом свій бойовий і творчий стрій! Все буде Україна!

Працівники культури Летичівської громади надійно та віддано тримають наш культурний фронт.

Заклади культури стали нині центрами волонтерства та благодійності.

З перших днів повномасштабного вторгнення працівники культури об’єдналися з метою підтримки захисників України – виготовляють маскувальні сітки, збирають продукти харчування, готують гуманітарні вантажі, проводять благодійні ярмарки та концерти, долучають до цієї важливої справи жителів населених пунктів.

У ці Різдвяно-новорічні дні заклади культури Летичівської селищної ради вкотре згуртувалися, щоб допомогти тим, хто сьогодні боронить нашу країну. Відроджуючи та пропагуючи наші українські національні традиції, з колядками та щирими віншуваннями завітали артисти до установ та організацій громади, представників приватного бізнесу, де їх радо приймали.

Завдяки підтримці усіх небайдужих людей вдалося зібрати 129 тис. 565 грн, які будуть передані на потреби ЗСУ.

 З них 43 тис. 475 грн. наколядував народний аматорський хор «Летич».

Вдячність закладам культури, усім працівникам, хто долучився до колядування. Жителям старостатів Летичівської громади – за гостинність, підтримку та небайдужість.

Наближаймо перемогу спільними зусиллями. Тримаймо стрій!

Слава Україні! Героям слава!

До Летичівської селищної ради завітали колядники

Цьогоріч ми вже вдруге відзначаємо Різдво Христове за новоюліанським календарем, 25 грудня. У цей Різдвяний час Україна завжди колядує.

Споконвіку в нашого народу існував гарний звичай бажати один одному щастя-здоров’я, довголіття, всіляких гараздів у оселі та родині. Щороку на Різдво діти і дорослі обходили домівки, співаючи колядки на честь народження Ісуса Христа, ділилися  радістю, любов’ю та добром.

На жаль, нині Україна знову зустрічає Різдво в умовах воєнного стану, тому найголовнішим завданням є підтримка  наших захисників та Перемога над ворогом.

Сьогодні із колядою до Летичівської селищної ради завітав народний аматорський хор «Летич». У виконанні колективу звучали традиційні українські колядки. Побували артисти й у відділі освіти, молоді та спорту,  в земельному відділі селищної ради.

Артистів хору «Летич» радо зустрічали в багатьох установах, організаціях, підприємствах нашої громади, куди вони принесли благу вість про народження Ісуса Христа. Колядники створили атмосферу позитиву, віри у перемогу добра над злом та світле майбутнє нашого народу.

У благодатний час Різдва ми зобов’язані усвідомлювати, що сьогодні кожна хвилина нашого  спокою, настрою, приємного спілкування вартує надлюдських зусиль воїнів Збройних Сил України.

Тому маємо вдячно вклонитися нашим захисникам, завдяки яким колядуємо та прославляємо народження Сина Божого.

Адже коляда в умовах війни набула особливого значення. Вона перетворилась на символ непохитності українців, здатність  зберігати віру, надію та згуртованість навіть у найскладніші часи. Це заклик до єдності задля Миру і Перемоги.

Слава Збройним Силам України! З Різдвом Христовим!

9 листопада українці відзначають Всеукраїнський день працівників культури і майстрів народного мистецтва. У цей день вшановують працю тих, хто щодня зберігає, розвиває й передає нашим нащадкам культурну спадщину.

У час війни, культура та мистецтво є джерелом внутрішнього світла, яке допомагає людям не втрачати надію й віру у майбутнє. У ці нелегкі часи майстри народного мистецтва й аматори сцени продовжують творити та стають символами незламного духу нації. Адже ніщо не може знищити народ, який захищає свою національну культуру як найцінніше надбання.

Вірні високому покликанню, з честю та гідність тримають свій особливий фронт і працівники культури Летичівської громади.

Напередодні професійного свята в залі засідань Летичівської селищної ради відбулися урочистості на честь працівників культури Летичівської громади. Щирі вітання і найкращі побажання винуватцям торжества адресували голова Летичівської  селищної об’єднаної територіальної громади Ігор Тисячний, начальниця відділу культури, національностей та релігій Оксана Морозова. Від імені народного депутата України Віктора Бондаря та депутатського корпусу вітання працівникам культури громади виголосив секретар Летичівської селищної ради Василь Провозьон.

Хвилиною мовчання учасники заходу вшанували памʼять захисників України та працівників галузі, хто від перших днів російської агресії узявся за зброю та, на жаль,  приєднався до небесного війська, віддавши своє життя за мирне небо та можливість вільно жити і працювати.

Слова щирої вдячності за сумлінну працю линули всім, хто невтомно відроджує духовні скарби нашого краю, дбає про культурне дозвілля, займається творчістю. Щодень представники галузі культури демонструють свою непохитну позицію у боротьбі нашої держави за незалежність. Надійно  тримають свій волонтерський фронт – плетуть сітки, організовують благодійні концерти, ярмарки, патріотичні заходи, де збирають кошти на підтримку наших військових формувань, своїм благородним внеском наближаючи українську перемогу. Чимала кількість працівників культури вступили до лав ЗСУ і, на жаль, багато віддали життя за територіальну цілісність нашої держави.

«Лікарі людських душ»,  – так означив у своєму виступі покликання і життєве кредо працівників культури ветеран галузі з 60-річним стажем, талановитий музикант, артист, батько Героя України Івана Зубкова – Іван Зубков. Дійсно, мистецтво в різних його вимірах у час війни є тим рятівним кругом, який підтримує незборимий дух нації, її незламність та стійкість.

За вагомий особистий внесок у розвиток культури громади ряд працівників культосвітньої ниви було відзначено грамотами та подяками.

І в тому, що  галузь культури Летичівської  громади є однією з кращих на Хмельниччині, чимала заслуга дружної спільноти завідувачів клубів, колективів різних мистецьких жанрів, працівників бібліотек, шкіл мистецтв, творчих спільнот за інтересами, майстрів народного і художнього мистецтва, фольклору, аматорів сцени.

Зуміла об’єднати однодумців навколо спільної мети начальниця відділу культури, національностей та релігій Летичівської селищної ради Оксана Морозова. З нагоди професійного свята за багаторічну сумлінну працю її було нагороджено грамотою Хмельницької обласної ради.

Нині справді не до гучних святкувань, однак добре слово, щира вдячність за працю, зусилля щодо збереження культурної та духовної спадщини, піднесення значимості кожного працівника на займаній ним посаді, є тим вагомим стимулом, який спонукає не зупинятися на досягнутому і невпинно рухатися уперед.

Справжнім подарунком до свята для працівників культури, як і для всіх жителів Летичівської громади, стала нагода долучитися до національного театрального мистецтва і переглянути виставу «Конотопська відьма» у Летичівському будинку культури, яка залишила по собі чимало яскравих вражень і позитиву.

Єднаймося! Гуртуймося! Тримаймо стрій і культурний фронт! Вперед – до Перемоги! Все буде Україна!