В Україні триває повномасштабна війна. З огляду на це до юристів системи безоплатної правової допомоги постійно звертаються із запитаннями, що пов’язані з мобілізацією. На найбільш поширені відповідає юристка Хмельницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Тетяна Главацька.

Уточнення військово-облікових даних: куди і які відомості подавати

Отримавши повістку для уточнення облікових даних, військовозобов’язаний подає інформацію в територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК та СП) про зміну сімейного стану, зміни місця роботи чи навчання, місця проживання тощо.

Вручили повістку про мобілізацію: подальші дії

Мобілізація – це військова служба за призовом, тому ТЦК та СП видає мобілізаційне розпорядження – повістку, яка вручається військовозобов’язаному після проходження військово-лікарської комісії (далі – ВЛК), якщо його визнали придатним до військової служби та його спеціальність відповідає запитам комплектування військових частин.

У мобілізаційному розпорядженні зазначається про обов’язок з’явитись у відповідний призовний пункт протягом 24 годин після оголошення мобілізації.

За неявку до ТЦК та СП без поважних причин військовозобов’язаний може бути притягнутий до кримінальної відповідальності.

Не погоджуєтеся з висновком ВЛК: куди оскаржити

Відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України рішення ВЛК може переглядатися:

– самою ВЛК (повторний або контрольний медичний огляд);

– ВЛК ТЦК та СП областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) ТЦК та СП, крім постанов, які згідно з цим Положенням підлягають розгляду, контролю та затвердженню центральною військово-лікарською комісією (ЦВЛК);

– ВЛК регіону;

– постанови ВЛК можуть переглядатися ЦВЛК або в судовому порядку;

– постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Підстави для оскарження висновку ВЛК

Для оскарження рішення ВЛК мають бути чіткі підстави, наприклад, непомічена хвороба, помилка ВЛК. До таких підстав належать:

– наявність чи відсутність захворювання, що були встановлені лікарем не тієї спеціалізації;

– обраний не той ступінь порушення функцій організму внаслідок хвороби (відповідно до Розкладу хвороб, станів та фізичних вад);

– ВЛК не індивідуалізувало (не відрізнило) таку придатність відповідно до можливості або неможливості здійснення військових обов’язків.

Якщо процедура оскарження постанови ВЛК планується до ЦВЛК, то до заяви про перегляд такої постанови потрібно додати всі документи, видані ВЛК. У заяві потрібно чітко обґрунтовувати підстави, на які посилається заявник, та вказати причини перегляду рішення (попередні висновки комісії, документи, на підставі яких особу визнано непридатною до військової служби).

Як скористатися відстрочкою від мобілізації

Підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації містяться в статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». До категорій осіб, які не підлягають призову під час мобілізації, зокрема, належать:

– заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

– визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

– жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;

– зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;

– які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.

Якщо у військовозобов’язаного є хоча б одна з підстав, яка є в переліку статті 23 Закону, він може скористатися правом на відстрочку. Для цього військовозобов’язаний подає заяву до ТЦК та СП з додатками, які підтверджують підставу для відстрочки від мобілізації.

Хмельницький місцевий центр з надання БВПД

За підтримання публічного обвинувачення прокурорами Летичівської окружної прокуратури, жителя села Прилужне, Летичівської ТГ, притягнуто до кримінальної відповідальності.

Як вбачається зі змісту обвинувачення, зловмисник проникав до прибудинкових приміщень на території домогосподарств потерпілих звідки викрадав продукти харчування. Сума завданих збитків становить понад 2 тис. гривень.

В ході проведення судового розгляду, під тиском беззаперечних доказів, обвинувачений визнав свою вину повністю та розповів про обставини вчинених злочинів.

Вироком Летичівського районного суду від 02.03.2023 порушнику призначено покарання в межах санкції вказаної статі у виді позбавлення волі строком 5 років 3 місяці.

Прокурор

Летичівської окружної прокуратури                                        А.Бубенцов

Інформує Хмельницький місцевий центр з надання БВПД

Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, — це не тільки зґвалтування: роз’яснення від системи безоплатної правової допомоги

Що таке сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом

Це будь-які дії сексуального характеру, що вчинені окупантами відносно мирного населення, незалежно від віку чи статі постраждалих.

Які це можуть бути дії:

• зґвалтування;
• тортури із заподіянням шкоди статевим органам;
• каліцтво жіночих або чоловічих статевих органів;
• примушування до зайняття проституцією;
• примусова вагітність чи стерилізація;
• умисне зараження венеричними захворюваннями.

Однак домагання, примусове оголення, погрози зґвалтуванням, примус до споглядання сексуального насильства щодо інших людей — також є сексуальним насильством, пов’язаним з конфліктом.

Куди повідомити про злочин

Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, це воєнний злочин, що не має строку давності — людина може заявити про нього, коли буде готова, навіть через кілька років.

Про випадки сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом варто повідомити до Національної поліції України.

Як може допомогти система безоплатної правової допомоги (БПД)

Люди, що зазнали сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, можуть звернутися по правову допомогу до системи БПД та отримати:

• Консультацію з будь-яких правових питань чи необхідну інформацію.
• Допомогу у складенні заяви (повідомлення) про вчинення злочину до поліції.
• Послуги адвоката для представництва інтересів в судах, інших державних органах під час досудового розслідування, складення документів процесуального характеру (позовних заяв, клопотань та заяв до суду).

У разі відкриття кримінального провадження; послуги адвоката будуть безоплатні для клієнта та відшкодовуватимуться з Державного бюджету України.

Як звернутися до системи БПД

Отримайте анонімну консультацію з вашого питання у контакт-центрі системи БПД: 0800 213 103, дзвінки по Україні безкоштовні

Або поставте запитання юристу через телеграм-бот: https://t.me/LegalAidUkraineBot

Адреси бюро системи БПД: https://bit.ly/bpd_buro

Під головуванням керівника Летичівської окружної прокуратури Сергія Сухореброго 16 лютого відбулась координаційна нарада керівників правоохоронних органів, на якій обговорено стан попередження та протидії злочинності на території, що підпадає під юрисдикцію Летичівської окружної прокуратури.

Захід відбувся за участі начальника ХРУП ГУНП в Хмельницькій області Василя Птащука, начальника Хмельницького РС філії Державної установи «Центр пробації» Ігоря Колішка, голови Летичівського районного суду Анатолія Лазаренка, начальника відділу поліції №3 ХРУП Юрія Найчука, голови Летичівської об’єднаної територіальної громади Ігоря Тисячного, голови Меджибізької об’єднаної територіальної громади Олександра Ткача, а також заступника керівника, начальників Старосинявського та Віньковецького відділів  та прокурорів Летичівської окружної прокуратури.

Відзначено, що протягом минулого року завдяки вжитим правоохоронними органами заходам вдалось  досягнути позитивних результатів на окремих напрямках діяльності.

 Усі громадяни України та особи, які перебувають під юрисдикцією України, можуть отримати з будь-яких правових питань безоплатну первинну правову допомогу, зокрема такі види правових послуг як:

– правову інформацію, консультації і роз’яснень з правових питань;

– допомогу у складенні заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);

– допомогу в забезпеченні доступу до вторинної правової допомоги та медіації.

Окремі категорії осіб, що визначені ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», мають право на безоплатну вторинну правову допомогу та можуть отримати такі види правових послуг як:

– захист;

– здійснення представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;

– складення документів процесуального характеру.