«Електронні сервіси ДМС України – зручно, прозоро та сучасно»

(інтерв’ю начальника УДМС О.М.Панькова)

У сучасному світі цифрові технології відкривають нові можливості для покращення якості адміністративних послуг. Державна міграційна служба України активно впроваджує електронні сервіси, які дозволяють громадянам отримувати послуги швидше, зручніше та без черг. Саме про електронні сервіси, які запровадженні Державною міграційною службою України маємо змогу поговорити із начальником Управління ДМС України в Хмельницькій області Олегом Паньковим.

• Олег Михайлович, що таке електронні сервіси і яка їх кількість налічується на сьогодні?

Електронні сервіси – це всі види послуг і сервісу, які надаються за допомогою електронних засобів (як наприклад за допомогою інтернету). Вони створені з метою підвищення якості надання адміністративних послуг та зменшення корупційних ризиків у діяльності підрозділів ДМС України. Станом на сьогодні, Міграційною службою України запроваджено 17 електронних сервісів, за допомогою яких особа може здійснити наступні дії, зокрема:
– записатися в електронну чергу на оформлення закордонного паспорта або паспорта громадянина України у вигляді ID-картки;

• відстежити статус оформлення біометричних документів;
  – отримати платіжні реквізити для оплати вартості документів;
• заздалегідь перевірити транслітерацію (ПІБ) у закордонному паспорті та ID-картці;
• перевірити дійсність паспорта за базою даних «Недійсні документи»;
• обрахувати термін перебування в Україні (для іноземців) за допомогою «Міграційного калькулятора»;
• отримати інформацію щодо територіального підрозділу за відповідним кодом;
• подати відгук про якість отримання адміністративних послуг в територіальному підрозділі ДМС України та ін..

2 червня в Летичівській громаді вчергове відбулися навчання з національного спротиву.

Захід проходив на території Летичівського ліцею1 Летичівської селищної ради.

В організації та проведенні теоретичних і практичних занять взяли активну участь фахівці відділу Ветеранський простір, Центру життєстійкості Летичівської селищної ради, а також інспектор служби освітньої безпеки Летичівського ліцею 1.

У тісній взаємодії та співпраці з працівниками Хмельницького обласного центру підготовки населення до національного спротиву були відпрацьовані завдання із засвоєння умінь та навичок, необхідних кожному у протидії ворогу.
Програма занять була насиченою, актуальною, важливою на часі.

Учасники заходу вчилися: зупиняти масивні кровотечі, забезпечувати прохідність дихальних шляхів, надавати допомогу при травмах голови, хребта, об’єднувати зусилля в евакуації поранених.
Відпрацьовували навички з тактичної вогневої підготовки, відступу та наступу в ході бою, володіння зброєю,  витривалості та стійкості під час виконання бойових завдань.

Вдячність кожному, хто долучився до цього важливого процесу.

В єдності наша сила!
Разом  – до Перемоги!

Лише кілька днів тому ми відзначили День захисту дітей. Прикро, що це відбувалось в умовах широкомасштабної військової агресії, розв’язаної путінською росією проти України, і дорослі, як могли, намагалися створити бодай якусь атмосферу свята для маленьких українців, жителів громад. У Летичівській громаді, як і в інших містах і селищах нашої держави були організовані концерти, театралізовані вистави, конкурси, розваги, малечу пригощали солодощами.

4 червня, у нашому національному календарі знову постала подія, пов’язана з дітьми і дитинством. І це, на жаль, не свято… Сьогодні – День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Внаслідок повномасштабного вторгнення РФ в Україні загинула 601 дитина, понад 1788 зазнали поранень, повідомляє Офіс генпрокурора. З 24 лютого актуальність цього пам’ятного дня лише збільшилась та зачіпає інтереси молодого покоління всієї України. Держава-загарбник вторглася широкомасштабно із застосуванням крилатих ракет, авіації, кораблів, бойової техніки та систем залпового вогню. Наші діти дуже швидко подорослішали: навчилися виживати в бомбосховищах, ховатися в укриттях, відрізняти звук ракети від літака, засинати «під мелодію градів», а прокидатися від свисту куль. Також через постійні бомбардування та обстріли російськими окупантами пошкоджено близько 1940 закладів освіти, а понад 180 з них зруйновано повністю. Україна не пробачить ворогам за своїх дітей, у яких так жорстоко відібрали дитинство. Військові ЗСУ будуть надалі мститися за загиблих хлопчиків і дівчаток. Мститися за кожне понівечене тіло, розірвану вщент материнську душу та боротися за живих – за мирне майбутнє своїх дітей, свій дім, свою країну до повної Перемоги над агресором! Лише цього нині бажають захисникам і захисницям України їхні сини та доньки. Лише цим живуть нині всі українці!

У храмах Летичівської громади проходять молебні у пам’ять про невинно убієнних маленьких українців, життя яких вкоротила війна. Маленькими, ніжними Янголами відлинули вони у Небеса та проникливими поглядами дивляться на нас із фотографій минулого, щасливого життя. Вшануймо ж їх світлу пам’ять у кожній родині, спільно воздаймо молитви Господу за Царство Небесне і життя вічне!

Довідково:

День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії росії був установлений Постановою Верховної Ради України від 1 червня 2021 року із врахуванням того, що з 2014 року на території Донецької, Луганської та інших областей внаслідок збройної агресії та інших дій держави-агресора проти України загинула значна кількість дітей.

Чому саме 4 червня? Історія заснування цього сумного дня повертає нас у 19 серпня 1982 року. Саме тоді, під час засідання Генеральної Асамблеї ООН, членами цієї міжнародної організації було ухвалене рішення про заснування Міжнародного дня безневинних дітей – жертв агресії із щорічним відзначенням 4 червня.

Мета такого рішення членів ООН зрозуміла – привернути увагу світової спільноти на те, що під час війни, локальних збройних конфліктів гинуть не лише солдати, доросле мирне населення, а й діти. І гинуть та страждають вони саме через дорослих, які не здатні знайти раціонального компромісу щодо вирішення мирним шляхом тієї чи іншої політичної проблеми.

Іншими словами, поява цього дня підтверджує  зобов’язання ООН забезпечити захист прав дітей. А робота в цьому напрямку регулюється відповідною Конвенцією про права дитини, де основним є той факт, що всі держави-учасниці ООН визнають, що кожна дитина має невіддільне право на життя та максимально забезпечують її виживання та здоровий розвиток. На щастя, впродовж майже 23 років свого існування як незалежної держави Україна розвивалась та рухалась вперед мирним шляхом. Відтак питання захисту дітей, жертв збройної агресії, не було для нас настільки болючим і актуальним. Але все змінилося у 2014 році, коли росія спочатку анексувала Крим, а потім розпочала бойові дії на Донбасі. Право на життя опинилося в Україні під великою загрозою. Такий стан справ і змусив вітчизняних парламентаріїв привернути увагу до дитячої проблематики та встановити на державному рівні День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Нині українська влада на всіх рівнях буквально б’є у набат, привертаючи увагу світової спільноти до таких жахливих подій. Цілодобово,  крок за кроком правоохоронні органи, ювенальні прокурори фіксують факти скоєння воєнних злочинів проти дітей та збирають доказову базу з метою подальшого притягнення до кримінальної відповідальності російських військових.