За матеріалами Українського інституту національної пам’яті
Виражаючи суверенну волю народу, 28 червня 1996 року, Верховною Радою було прийнято Конституцію України – головний нормативно-правовий акт держави, який став ядром консолідації українського суспільства.
Прийняття Основного Закону України мало величезне політичне та правове значення як для національного державотворення, так і для розвитку української політичної нації та громадянського суспільства.
Конституція України – національний скарб, вона відображає нашу багату історію, глибоке історичне коріння, тяглість і європейську зорієнтованість українського конституціоналізму. Цей документ є основним законом для громадян України, юридично закріплює незмінний упродовж століть цивілізаційний вибір українського народу.
Конституція України була визнана Венеціанською комісією однією із найдемократичніших у Європі. Особливо в частині прав, свобод та обов’язків громадян, які повністю відповідають міжнародним стандартам у галузі конституційного права.
Документ визначає, що Україна є правовою державою, яка ґрунтується на принципах поваги до особи й недоторканності її прав і свобод, верховенства права, дотримання закону, забороняє дискримінацію.
Конституція України зорієнтована на людину, гуманістичні цінності та правові відносини між суспільством і державою. Попри досвід життя в тоталітарній системі та наявність колоніального минулого, українцям завжди був властивий пошук норм і засад, які б регулювали взаємодію між населенням і владою – це, зокрема, робить нас частиною Європи та кардинально відрізняє від росії.
Якщо звернутися до історії українського конституціоналізму, укладений 1710 року «Договір та встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким…» вважають першою європейською конституцією в сучасному її розумінні. Цей договір, написаний під значним впливом ідей західноєвропейського парламентаризму, називають Конституцією Пилипа Орлика. Нею він зобов’язався, зокрема, боротися за політичне й церковне відокремлення України від московії, у разі здобуття влади в Україні.
Москва вже тоді заявляла на увесь світ, що України як держави ніколи не існувало. Але уже в Конституції Пилипа Орлика було передбачено створення першої в Європі моделі незалежної держави, прописано поняття «вільного народу», основи демократії та правосуддя, антикорупційні та соціальні засади.
Основний Закон Української Народної Республіки – «Статут про державний устрій, права і вільності УНР» був прийнятий 29 квітня 1918 року, в останній день існування Центральної Ради, тож, на жаль, не мав шансів бути втіленим в життя.
Проте Конституція УНР зробила історичний внесок у розвиток конституціоналізму – проголошувала державну незалежність і територіальну цілісність УНР, суверенне право в якій належить народові. Закладалися розподіл влади на законодавчу, виконавчу, судову, основи децентралізації – передбачався земельний адміністративно-територіальний устрій з широким місцевим самоврядуванням у всіх землях. Підтверджувалися і права національних меншин.
Історично український конституційний процес свідчить про наміри юридичного закріплення на найвищому рівні прагнень нашого народу – демократії, верховенства права, рівності громадян, незалежності, територіальної цілісності своєї держави та європейського цивілізаційного вибору.
Нам це вдалося, і нині Україна стала незалежною європейською державою. А положення щодо стратегічного курсу на набуття повноправного членства України в Європейському союзі й Організації Північноатлантичного договору нині зафіксовано в Основному Законі.
Конституційний обов’язок щодо захисту України, її незалежності, шанування державних символів, забезпечення економічної та інформаційної безпеки йде від серця кожного українця, виходить з глибин нашої історії та передається з покоління в покоління. Дієвість цієї норми Конституції українці демонструють на практиці впродовж вже понад 10 років війни з росією.
Протистояння агресору триває. Ворог зухвало зневажає юридичні норми, міжнародне право, нищить, вбиває, руйнує, грабує, але наш народ нездоланний.
За підтримки закордонних партнерів наближаємо нашу Перемогу, логічним продовженням якої буде притягнення до відповідальності держави-терориста. А цивілізований світ отримає шанс на встановлення стійкого миру та успішну реконструкцію глобальної системи колективної безпеки.
Летичівська селищна рада запрошує на вакантну посаду начальника відділу капітального будівництва та архітектури (посада підлягає бронюванню).
