15 травня — Міжнародний день сім’ї – свято, що нагадує нам, наскільки важливими є сімейні цінності, тепло домашнього вогнища, важливість родинних форм виховання у формуванні особистості дитини.

Особливої уваги цього дня заслуговують сімейні форми виховання, що стали альтернативою інтернатним закладам і дарують дітям, які залишилися без батьківського піклування, шанс на справжнє дитинство.

У час війни ця проблема набула особливої гостроти, адже  внаслідок бойових дій, загибелі батьків, кількість сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування значно зросла.

В День сім’ї ми згадуємо не лише про традиційні родини, а й про тих, хто відкриває двері та серце дітям, які потребують тепла. Це – справжній подвиг любові.

В Летичівській громаді активно впроваджуються сімейні форми виховання і хлопчики та дівчатка, які з різних причин не мають змоги відчути піклування батьків, огорнуті теплом і турботою.

На території Летичівської селищної об’єднаної територіальної громади діють такі форми сімейного виховання:

Дитячих будинків сімейного типу – 2 

Прийомних сімей – 4

Опіка та піклування – 24

Патронат- 1

Усього сімейними формами виховання охоплено 54 дитини, 2 дітей виховуються у патронатній сім’ ї.

Нехай таких сердець і домівок стає більше. Кожна дитина має право на щасливе дитинство, і всі ми – суспільство, держава, громада відповідальні за те, щоб це право було реалізоване.

Що таке сімейні форми виховання?

Сімейні форми виховання — це моделі, у яких діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, виховуються не в інтернатах, а в родинному середовищі. Серед основних форм:

• Усиновлення — прийняття дитини в сім’ю з набуттям повних батьківських прав.
• Опіка та піклування — офіційне оформлення відповідальності за дитину з боку родичів або інших осіб.
• Прийомна сім’я — тимчасова або довгострокова форма виховання, у якій дитина живе в родині на підставі договору.
• Дитячий будинок сімейного типу (ДБСТ) — родина, що виховує від 5 до 10 дітей, які не є її біологічними дітьми.

Чому це важливо?

Дослідження та практика показують: діти, що виховуються в сім’ї, мають вищий рівень емоційного благополуччя, краще соціалізуються, легше будують стосунки з оточенням. Сім’я дає те, чого не може дати жоден заклад — індивідуальну увагу,  любов і постійне відчуття захищеності.

У нашій країні останніми роками активно розвиваються програми підтримки сімейних форм виховання. Соціальні служби, фахівці, волонтери працюють над тим, щоб якомога більше хлопчиків та дівчаток знайшли своїх батьків – не обов’язково біологічних, але по-справжньому рідних по серцю.

Давайте усі разом зробимо так, щоб якомога більше знедолених дітей знайшли прихисток в оточенні небайдужих сердець, відчули любов, родинне тепло, усвідомили свою значимість, а отже – змогли радіти дитинству і просто бути щасливими!