17 березня 2025 року відбулося засідання Круглого столу щодо обговорення депутатського запиту, поданого депутатом Летичівської селищної ради Самолюком Миколою Миколайовичем.

На засідання були запрошені:

Тисячний Ігор Іванович – селищний голова;

Маринюк Михайло Вікторович – заступник селищного голови Летичівської селищної ради;

Скрипник Михайло Вікторович – депутат Летичівської селищної ради,

голова комісія з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища;

Хавхун Альона Олексіївна – депутат Летичівської селищної ради,

член комісії з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища;

Кабанова Раїса Юріївна – депутат Летичівської селищної ради,

член комісії з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища;

Смутко Володимир Олександрович – депутат селищної ради,

член комісії з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища;

Гаврищук Олег Леонідович – депутат Летичівської селищної ради;

Поліщук Олена Михайлівна –  начальник відділу земельних відносин

Летичівської селищної ради;

Коберник Олена Володимирівна –  начальник юридичного відділу Летичівської селищної ради;

Шевчук Тетяна Володимирівна – головний спеціаліст відділу земельних відносин Летичівської селищної ради

Самолюк Микола Миколайович – депутат Летичівської селищної ради

Полякова Тетяна Петрівна жителька селища Летичів

 

ПРИСУТНІ:

Тисячний Ігор Іванович – селищний голова;

Маринюк Михайло Вікторович – заступник селищного голови Летичівської селищної ради;

Скрипник Михайло Вікторович – депутат Летичівської селищної ради,

голова комісії з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища;

Хавхун Альона Олексіївна – депутат Летичівської селищної ради,

член комісії з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища;

Кабанова Раїса Юріївна – депутат Летичівської селищної ради,

член комісії з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища;

Смутко Володимир Олександрович – депутат селищної ради,

член комісії з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища;

Гаврищук Олег Леонідович – депутат Летичівської селищної ради;

Поліщук Олена Михайлівна –  начальник відділу земельних відносин Летичівської селищної ради;

Коберник Олена Володимирівна –  начальник юридичного відділу Летичівської селищної ради;

Шевчук Тетяна Володимирівна – головний спеціаліст відділу земельних відносин Летичівської селищної ради.

  Засідання Круглого столу відкрив Тисячний Ігор Іванович селищний голова, який привітав присутніх та повідомив, що на засідання Круглого столу виноситься питання щодо обговорення депутатського запиту поданого депутатом Самолюком Миколою Миколайовичем від 17.02.2025р. №624.

Голова селищної ради повідомив, що питання щодо багаторічних насаджень (садів) загальною площею 310,5964 га, що знаходяться на території Летичівської селищної ради вивчається Летичівською селищною радою з 2019 року, коли заступник прокурора Хмельницької області, м. Хмельницький в інтересах держави в особі Летичівської селищної ради, смт Летичів Хмельницької області звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Летичівське», смт Летичів Хмельницької області про скасування державної реєстрації права приватної власності публічного акціонерного товариства “Летичівське” 17 земельних ділянок з наступними кадастровими номерами: 6823055100:10:001:0026, 6823055100:10:001:0023, 6823055100:11:001:0108, 6823055100:10:001:0021, 6823055100:10:001:0019, 6823055100:10:001:0020, 6823055100:11:001:0109, 6823055100:10:001:0016, 6823055100:10:001:0017, 6823055100:10:001:0018, 6823055100:10:001:0025, 6823055100:11:005:0022, 6823055100:10:001:0022, 6823055100:10:003:0083, 6823055100:10:003:0081, 6823055100:10:003:0082, 6823055100:10:003:0080, що розташовані на території Летичівської селищної ради Хмельницької області.

Надав слово Коберник Олені Володимирівні – начальнику юридичного відділу, для ознайомлення всіх присутніх із депутатським запитом.

Коберник Олена Володимирівна повідомила, що 17.02.2025 року за №624 до Летичівської селищної ради надійшов депутатський запит від депутата Самолюка Миколи Миколайовича, в якому йдеться про те, що до нього, як до депутата Летичівської селищної ради по виборчому округу №2, звернулися жителі мікрорайону Щедрова з питання розподілу земель, що залишилися у колективній власності ПАТ «Летичівське». Також йдеться, що попередньо майже 100 власників і спадкоємців земельних часток (паїв) подали звернення щодо організації розподілу земель, які залишилися у колективній власності ПАТ «Летичівське» (правонаступник агрофірми «Летичівська») – багаторічні насадження (сади) загальною площею 310,5964 га, що знаходяться на території Летичівської селищної ради.

До депутатського запиту було додано: копію звернення власників земельних часток (паїв) ПАТ «Летичівське», копію Державного акту на право колективної власності на землю, копію сертифіката на право земельну частку (пай), копію Державного акту на право власності на земельну ділянку та проєкт рішення «Про організацію розподілу земель, що залишились у колективній власності ПАТ «Летичівське».

У ході розгляду справи було з’ясовано та доведено, що ПАТ «Летичівське» неправомірно зареєструвало право приватної власності на 17 земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 310,5964га. на підставі державного акту на право колективної власності на землю від 16.11.1995р. серія ХМ №18, який зареєстрований 16.11.1995р. в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю №17.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначив, що законодавством не передбачено норм, якими дозволено правонаступнику майнових прав підприємства, якому земельна ділянка була передана на праві колективної власності, автоматично набувати право приватної власності на цю земельну ділянку; рішень про передачу у приватну власність відповідачу спірних земельних ділянок не приймалось, з огляду на що відповідач без будь-яких правових підстав набув право приватної власності на 17 земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 310,5964 га.

Відповідно рішенням Господарський суд Хмельницької області від 21.01.2021р. №924/250/19 скасовано державну реєстрацію права приватної власності публічного акціонерного товариства “Летичівське” на 17 земельних ділянок.

За приписами статті 14 Конституції України, статті 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 4 Земельного кодексу України від 18.12.1990 (тут і далі в редакції на час видання Державного акта на право колективної власності на землю від 16.11.1995) було передбачено, що власність на землю  в  Україні  має  такі  форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності є рівноправними. Розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції  передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх.

Зокрема, згідно зі ст. 5 Земельного кодексу України від 18.12.1990 земля могла належати  громадянам на праві колективної власності. Суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Виникнення права власності та права користування земельною ділянкою було урегульовано статтею 22 Земельного кодексу України від 18.12.1990, за змістом якої право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Статтею 23 цього Кодексу визначалося, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта  додається список цих громадян.

Так, згідно з державним актом на право колективної власності на землю серії ХМ №18 від 16.11.1995 агрофірмі “Летичівська” смт Летичів Летичівського району Хмельницької області на підставі рішення Летичівської районної ради народних депутатів від 19.10.1995 №48 передано у колективну власність земельну ділянку площею 2558,6 га в межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Статтею 20 Закону України “Про власність” (чинного на момент видачі державного акту на право колективної власності на землю) суб`єктами права колективної власності є трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські товариства, господарські об`єднання, професійні спілки, політичні партії та інші громадські об`єднання, релігійні та інші організації, що є юридичними особами. Суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» в редакції, чинній на момент видачі вищезазначеного державного акта об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени – в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Підприємство самостійно володіє, користується і розпоряджається належними йому об`єктами власності. Право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними  орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном (ст. 8 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» в редакції, чинній на момент видачі державного акта).

Відповідно до ст. 10 зазначеного Закону земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, а право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором. Право підприємства на земельну ділянку або її частину може бути припинено в порядку і на підставах, встановлених Земельним кодексом України.

При цьому статтею 28 вказаного Закону передбачалося, що право колективної та приватної власності на земельну ділянку чи її частину припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) відчуження (продажу) земельної ділянки Раді народних депутатів; 3) викупу земельної ділянки для державних або громадських потреб; 4) припинення у випадках, передбачених пунктами 4, 6-8 статті 27 цього Кодексу.

Редакція Земельного кодексу України, яка набула чинності 01.01.2002, передбачила, що земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності (ст. 79 Земельного кодексу України). При цьому згідно зі ст. 140 Земельного кодексу України в чинній редакції підставами припинення права власності на земельну ділянку є: а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника; г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; д) конфіскація за рішенням суду; е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Станом на момент прийняття наказу Регіонального відділення по Хмельницькій області Фонду державного майна України від 24.10.1997 №787 про перетворення державного підприємства агрофірми “Летичівська” у відкрите акціонерне товариство “Летичівське”, агрофірмі «Летичівська» на праві колективної власності належала земля, передана їй згідно з державним актом серії ХМ №18 від 16.11.1995.

Наказом Регіонального відділення ФДМ України №268 від 18.05.1998 було затверджено план приватизації майна цілісного майнового комплексу агрофірми “Летичівська”, а також передано нерухоме майно до статутного фонду ВАТ згідно з додатком, а саме: на суму 560,2 тис. гривень.

У Плані приватизації не містяться інформації щодо передання ВАТ “Летичівське” земель колективної власності на підставі державного акта на право колективної власності на землю, в тому числі із визначенням їх ідентифікуючих ознак (площі, координат, місцезнаходження).

Відповідно розпорядженням Летичівської РДА від 12.12.1996р. № 390 затверджено вартість земельної частки (паю) в сумі 10619гнр. та її розмір 3,04га в умовних кадастрових гектарах, поданих комісією по паюванню земель колективної власності в колективному сільськогосподарському підприємстві – агрофірмі «Летичівська» кількість осіб які мають право на земельну частку (пай) 798 чол.

Відповідно п.7 Плану приватизації цілісного майнового комплексу агрофірми Летичівська, землі агрофірми Летичівська знаходяться на околиці смт.Летичів – земельна ділянка розміром – 1003 га., з них сільськогосподарські угіддя – 946 га.

Розпорядженням Летичівської районної державної адміністрації №211/2005-р від 10.08.2005 року «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок групі громадян власників земельних часток (паїв) на території Летичівської селищної ради»

– погоджено проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території Летичівської селищної ради Летичівського району Хмельницької області та

– затверджено протокол розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв).

– виділено в натурі (на місцевості) земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 260 власникам земельних часток (паїв) відповідно до землевпорядного проекту та протоколу розподілу земельних ділянок між ними із земель колективної власності ВАТ «Летичівське» смт.Летичів на території Летичівської селищної ради Летичівського району, згідно з додатком.

Як вбачається з долученого до матеріалів плану земельних ділянок та не заперечується сторонами в судовому порядку, землі під садами та під господарськими будівлями до складу земель, що підлягали паюванню, не увійшли.

Встановлено, що сільськогосподарські угіддя, які входили в межі земельної ділянки площею 2558,6 га. яка, надана агрофірмі «Летичівська» (правонаступник ВАТ «Летічівське») згідно Державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ №18 від 16.11.95 року розпайовано і передано у власність членам агрофірми та їх пенсіонерам. Земельні ділянки колективної власності під господарськими будівлями та спорудами, садами паюванню не підлягали і залишились в колективній власності ВАТ «Летичівське».

У статті 108 Цивільного кодексу України визначено, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи.

Частиною 6 ст. 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» також передбачено, що при перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Отже, з огляду на викладене, до відкритого акціонерного товариства «Летичівське», яке є правонаступником державного підприємства агрофірми “Летичівська”, перейшли майнові права, включаючи право колективної власності на землю.

10.08.2005 розпорядженням Летичівської районної державної адміністрації №211/2005-р 260 власникам земельних часток (паїв) із земель колективної власності ВАТ «Летичівське» виділено в натурі (на місцевості) земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Як убачається з плану земельних ділянок землі під садами та під господарськими будівлями до складу земель, що підлягали паюванню, не увійшли. З наведеного суд доходить висновку, що такі землі залишились у колективній власності відкритого акціонерного товариства “Летичівське”.

При цьому, починаючи з моменту отримання агрофірмою «Летичівська» землі у колективну власність, а також станом на момент реєстрації права приватної власності відповідача на спірні земельні ділянки були чинними положення ст. 8 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», якими передбачено, що право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном.

Однак, посилаючись на державний акт про право колективної власності на землю, виданий агрофірмі «Летичівська», на загальних зборах членів підприємства, зборами уповноважених або створеним ними органом управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном, рішення про передання землі, що залишилась у колективній власності підприємтсва, саме у приватну власність та саме ВАТ «Летичівське» і у подальшому – його правонаступнику ПАТ «Летичівське» не приймалося.

Автоматичного переходу об`єктів права колективної власності у приватну власність у зв`язку зі змінами законодавства, якими визначено інші форми власності, ніж ті, що існували раніше, відповідне законодавство не передбачало. У контексті зазначеного необхідно враховувати правовий режим права колективної власності та права приватної власності, який є різним з огляду, зокрема на те, що майно у колективному підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам і право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства (ст. ст. 7, 8 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»), натомість право приватної власності, в цьому випадку юридичної особи здійснюється такою особою за своєю волею, незалежно від волі інших осіб та на власний розсуд (ст. ст. 316-319 ЦК України).

При цьому здійснення права колективної власності у спосіб, відмінний від передбаченого ст. 8 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», законодавство не містить. Відтак, реєстрація права приватної власності на землю, що належить підприємству на праві колективної власності, яке не було припинено, без відповідних рішень уповноважених законодавством суб`єктів, які (рішення) були би підставою для такої реєстрації, суперечить чинному на час такої реєстрації законодавству.

Необхідність дотримання передбачених ст. 8 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» умов слідує також і з положень Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», які набрали чинності згодом – 01.01.2019. Так, згідно зі ст. 14-1 цього Закону у разі якщо власники земельних часток (паїв) після розподілу земельних ділянок, що підлягали паюванню, до 1 січня 2019 року не прийняли рішення про розподіл інших земель, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, що не було припинено як юридична особа, та якщо такі землі не передані у власність у порядку, визначеному законом, розподіл таких земель проводиться згідно з вимогами цієї статті за згодою більшості осіб, визначених абзацами другим – четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю). Організація розподілу земель, що залишилися у колективній власності, здійснюється сільською, селищною, міською радою, на території якої такі землі розташовані.

Поліщук Олена Михайлівна –  начальник відділу земельних відносин

Летичівської селищної ради надала роз’яснення, що відповідно до ч.5. ст.10  Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» розподіл земель колективної власності підприємства здійснюється відповідно до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)». Особи, які мають право на земельну частку (пай):

• колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку;
• громадяни – спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом;

Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Гаврищук Олег Леонідович – депутат Летичівської селищної ради надав роз’яснення, що відповідно до ст.2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і закону про місцеві вибори обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України. Депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов’язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини – виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.

ч. 2 ст. 11 даного Закону передбачає при здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має також право на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання.

Керуючись ч. 5 ст. 13 передбачено що депутат місцевої ради має право внести депутатський запит відповідно до статті 22 цього Закону.

стаття 21 даного Закону наголошує, що депутатський запит – це підтримана радою вимога депутата місцевої ради до посадових осіб ради і її органів, сільського, селищного, міського голови, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, які розташовані або зареєстровані на відповідній території.

У ст. 22. даного Закону передбачений порядок розгляду депутатського запиту, депутатський запит може бути внесений депутатом місцевої ради або групою депутатів попередньо або на пленарному засіданні ради у письмовій чи усній формі. Запит підлягає включенню до порядку денного пленарного засідання ради. Депутатський запит обговорюється у разі необхідності на пленарному засіданні місцевої ради. Рада може зобов’язати відповідний орган подати у встановлений нею строк звіт про виконання рішення по запиту депутата місцевої ради. Орган або посадова особа, до яких звернуто депутатський запит, зобов’язані у встановлений радою строк дати офіційну письмову відповідь на нього відповідній раді і депутату місцевої ради. Якщо запит з об’єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений радою строк, то орган або посадова особа зобов’язані письмово повідомити раді та депутатові місцевої ради, який вніс запит, і запропонувати інший строк, який не повинен перевищувати один місяць з дня одержання запиту. Відповідь на запит у разі необхідності розглядається на пленарному засіданні ради.

Крім того звернуто увагу, що до депутатського запиту депутатом поданий проект рішення «Про організацію розподілу земель, що залишилися у колективній власності ПАТ «Летичівське», однак не дотримано порядкових норм подачі проекту рішення відповідно до Регламенту Летичівської селищної ради затвердженого рішення Летичівської селищної ради восьмого скликання від 17.12.2020р. №3.

ст. 31 Регламенту Летичівської селищної ради передбачає формування проекту порядку денного сесії ради

1.Порядок денний чергової сесії Летичівської селищної ради включає два розділи: перший – питання, які повністю підготовлені для включення до розгляду на пленарних засіданнях Летичівської селищної ради; другий – питання, підготовку і доопрацювання яких Летичівська селищна рада доручає здійснити комісіям Летичівської селищної ради та відповідним органам.

2.Відповідні комісії Летичівської селищної ради за три дні до початку сесії подають секретарю Летичівської селищної ради свої висновки щодо готовності закріплених за ними для підготовки і доопрацювання питань і пропозиції про включення їх до порядку денного сесії.

3.Проект порядку денного сесії Летичівської селищної ради формується апаратом ради.

4.До проекту порядку денного чергової сесії обов’язково включаються звіти щодо раніше прийнятих рішень, але не виконаних з різних причин і строк, виконання яких минув.

5.За звичайних обставин до проекту порядку денного позачергової сесії вносяться лише ті питання, розгляд яких визначено у пропозиціях про скликання позачергової сесії.

6.Пропозиції до проекту порядку денного сесії вносяться депутатами та членами виконавчого комітету, не пізніш як за десять днів до відкриття чергової сесії. Селищний голова, секретар ради організовує їх попередній розгляд. Проект порядку денного сесії ради формується також на основі пропозицій поданих членами територіальної громади у порядку місцевої ініціативи.

7.Пропозиція депутатів щодо кожного питання, яке пропонується включити до проекту порядку денного сесії повинна містити супровідний лист, в якому зазначається обґрунтування включення питання до порядку денного, проект рішення ради, необхідні додатки, інформацію про доповідачів, співдоповідачів, список запрошених.

8.Проект порядку денного сесії, сформований відповідно до вимог Регламенту, оголошується головуючим на початку пленарного засіданні, приймається за основу більшістю голосів депутатів від загального складу ради. Пропозиції щодо включення будь-якого питання до порядку денного сесії, прийнятого за основу, може вносити селищний голова, секретар селищної ради, депутати, представники депутатських груп, фракцій.

9.Обговорення щодо включення будь-якого питання до порядку денного сесії проводиться за скороченою процедурою згідно Регламенту.

10.Зміни та доповнення до проекту порядку денного ставляться головуючим на голосування у порядку їх надходження.

11.Рішення про включення питання до прийнятого за основу порядку денного сесії приймається, якщо за нього проголосувало більшість депутатів від загального складу ради. Якщо за наслідками голосування питання до порядку денного сесії не включено, то воно вважається відхиленим. Після чого порядок денний приймається в цілому більшістю депутатів від загального складу ради.

15.Питання, не включені до порядку денного, Летичівською селищною радою не розглядаються.

Стаття 32. Регламенту передбачає попередній розгляд проекту рішення

Включенню питання до проекту порядку денного та його винесенню на розгляд пленарного засідання ради передує попередній розгляд цього проекту в постійних комісіях ради, до сфери повноважень яких належать ці питання (якщо рішення не процедурне).

Стаття 33. Регламенту передбачає вимоги до проекту рішення ради

1. Проект рішення, що планується винести на розгляд ради, подається секретарю ради у друкованій та електронній формі (у текстовому форматі).
2. Друкований примірник проекту повинен мати такі реквізити: у правому верхньому куті на бланку рішення селищної ради – помітку «Проєкт», «Автор, посада» нижче ліворуч – назву рішення, ще нижче – текст проекту рішення.
3. У разі зміни тексту проєкту рішення на сайті розміщується змінений проєкт з поміткою автора рішення «Із змінами» із зазначенням дати внесення змін.
4. До проекту рішення додаються передбачені текстом додатки.

Стаття 34. Регламенту передбачає узгодження проєкту рішення

1. Секретар ради розглядає поданий проект та визначає перелік комісій ради та відповідних структурних підрозділів виконавчого органу, які мають попередньо розглянути чи завізувати проект.
2. Після розгляду проекту рішення разом із переліком комісій ради та структурних підрозділів виконавчого органу, які мають розглянути або завізувати проект, передається до цих виконавців.
3. Секретар передає підготовлений проект рішення ради для включення до проекту порядку денного за наявності віз відповідальних посадових осіб ради (її виконавчих органів).
4. Погодження проекту рішення із відповідними особами ради здійснюється шляхом проставлення віз: – автора(рів) проекту; – керівників виконавчого органу (органів) ради, до компетенції яких належить дане питання, чи визначених секретарем ради інших осіб, до компетенції яких належить дане питання; – юриста ради; – секретаря ради.
5. Візи проставляються на зворотній стороні першого примірника останнього аркуша проекту рішення і розміщуються таким чином: ліворуч – назва посади, праворуч – підпис і розшифрування підпису.
6. Друкування та розмноження проектів рішень та інших матеріалів сесії проводиться з примірника, підготовленого відповідно до вимог Регламенту.
7. Секретар ради відповідає за забезпечення депутатів необхідною кількістю копій проектів рішень до початку відповідного пленарного засідання.
8. Висновки і рекомендації комісій щодо проекту рішення подаються у письмовій формі. Обговорення кожного проекту рішення у постійних комісіях має бути завершене до початку пленарного засідання, на розгляд якого винесене відповідне питання.
9. Узагальнення зауважень і пропозицій до проекту рішення, вироблення остаточного його варіанта покладається на ініціаторів проекту і можуть бути додатково розглянуті на спільних засіданнях постійних комісій ради.

Стаття 39. Регламенту регулює Депутатський запит

1. Депутатський запит – це заявлена попередньо або на пленарному засіданні ради та підтримана радою вимога депутата до посадових осіб ради і її органів, Летичівського селищного голови, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, які розташовані або зареєстровані на відповідній території, з питань, які віднесені до відання ради.
2. Депутатський запит виноситься депутатом або групою депутатів у письмовій або усній формі напередодні або безпосередньо перед пленарним засіданням ради. Запит підлягає включенню до порядку денного пленарного засідання ради. Депутатський запит обговорюється у разі необхідності на пленарному засіданні ради. За результатами розгляду запиту рада приймає рішення.
3. Депутатський запит оголошується на пленарному засіданні і повинен містити коротку характеристику фактичного стану справи, що є предметом запиту, також проблеми, що виникає з цього стану та суть вимоги щодо дій особи, до якої звернено запит.
4. Секретар ради забезпечує доведення тексту підтриманого радою депутатського запиту до відповідного органу або посадової особи, до яких його скеровано.
5. Орган або посадова особа, до яких адресований запит, зобов’язані у місячний, якщо радою не встановлено інший, строк дати письмову відповідь на нього.

На час реєстрації права приватної власності на спірні земельні ділянки за Публічним акціонерним товариством “Летичівське” 14.01.2019, 23.01.2018, 16.10.2018 діє Земельним кодексом України 2001 визначено, що земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності колективна відрегульована Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні” (№2498-УІІІ від 10.07.2018 року) встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом з 1 січня 2019 року землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані.

Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Тому вважаємо що, починаючи з 01.01.2019 року земельні ділянки, які належали державному підприємству агрофірми «Летичівська» на праві колективної власності на підставі Державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ №18 від 16.11.95 року, за виключенням земельних ділянок (паїв) приватної власності, підлягають передачі до земель комунальної власності.

На виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні», рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.01.2021р. № 924/250/19 та з метою наповнення місцевого бюджету в умовах воєнного стану дані земельні ділянки будуть зареєстровані у комунальну власність та у перспективі передані через земельні торги у формі аукціону в оренду.