Служба у справах дітей інформує

19 березня 2025 року під керівництвом  Летичівського селищного голови Ігоря ТИСЯЧНОГО  відбулося чергове засідання комісії з питань захисту прав дитини  Летичівської селищної ради.

На порядок денний комісії  були винесені  питання про визначення місця проживання малолітньої дитини,  доцільність/ недоцільність позбавлення батьківських прав, надання чотирьом дітям нашої громади статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

Також були переглянуті та затверджені індивідуальні плани соціального захисту дітей, які знаходяться у складних життєвих обставинах, дітей, які залишилися без батьківського піклування, дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування.

Із кожного з розглянутих питань порядку денного прийняті конструктивні рішення та взяті на контроль до їх повного виконання.

18 березня 2025 року в Летичівській громаді у рамках ІІ-го територіального етапу проєкту «Пліч-о-пліч» всеукраїнські шкільні ліги» відбулися змагання з шахів.

Турнір проходив під гаслом «Разом переможемо!»

Організатором шахових змагань виступив відділ освіти, молоді та спорту Летичівської селищної ради.

В змаганнях взяли участь здобувачі освіти 5-9 класів Летичівських ліцеїв №1, №2, №3 та Вербецької гімназії, а також юнаки та дівчата 10-11 класів Летичівських ліцеїв №1, №2, №3 та Новокостянтинівського ліцею.

Шахові баталії були напруженими й цікавими, кожен учасник інтелектуальної гри старався якнайкраще продемонструвати свої знання та вміння.

В командному заліку результати розподілилися наступним чином:

Серед 5-9 класів

І місце здобули шахісти Летичівського ліцею №2

ІІ місце у команди Вербецької гімназії

ІІІ місце посіли шахісти Летичівського ліцею №3.

10-11 класи

І місце зайняла команда Летичівського ліцею №2

ІІ місце у шахістів Летичівського ліцею №1

ІІІ місце у команди Новокостянтинівського ліцею.

Переможці були нагороджені медалями та грамотами.

Ліну Костенко називають «залізною леді» української поезії. «Немає часу на поразку» — написала колись вона у поемі «Берестечко». Ці рядки як ніколи актуальні зараз. Її вірші й проза обпікають та лікують душу, вселяють надію та гартують силу духу.

19 березня 2025 року Ліні  Костенко виповнюється 95 літ! Складно нині знайти українця, чиє серце не торкнули її афористичні, пронизливі вірші невимовної глибини з вічними сенсами. Сьогодні Ліна Костенко продовжує писати — працює над новою книжкою, в якій постане «і сподівана, і несподівана». А ще закриває мільйонні збори на армію та слідкує за всіма новинами в мережі.  

Ліна Василівна пережила шістнадцятирічне творче вигнання та безстрашно протестувала в середині 1960-х проти арештів української інтелігенції. Ще з того часу вона байдужа до нагород та високих місць у рейтингах — її фраза «Політичної біжутерії не ношу» давно стала крилатою.

Натхнення, народжене болем за Україну та свій народ, відобразилися у найновіших віршах Ліни Василівни про сучасну війну. У них її стійкість, незворушна віра у перемогу та гордість за націю героїв.

У нас вже підриваються на мінах.

На  полях по обрій брухту і броні.

У нас стрічають люди на колінах

своїх убитих хлопців на війні.

Росли, росли — і виросли хлоп’ята.

Чиїсь кохані і чиїсь сини.

Щоб Україна не була розп’ята,

пішли боротись, — хто ж, як не вони?!

Господь їм сил подвоїв і потроїв.

Здолали все, подужали заброд.

Так виникає нація героїв.

Так постає з населення народ.

Коли на Київ летіли бомби, Ліна Костенко писала. У перший місяць важко писалося, але потім опанувала себе, і нових рядків почало з’являтись все більше.

Не дуже людям думалось про честь,

усе хотіли хліба і видовищ.

Колись була Мадонна Перехресть.

Тепер у нас Мадонна Бомбосховищ.

Тепер Ліна Костенко промовляє до нас, що настав час збирати спогади нових реалій сьогодення і вочевидь нагадує про те, що віра в торжество життя невмируща. Вона постає в образі квітки серед руїн.