10 березня – день становлення одного з головних національних символів нашої держави. Цьогоріч виповнюється 160 років з дня першого публічного виконаннДя Державного Гімну України.
Саме цього дня у 1865 році на роковинах по смерті Тараса Шевченка уперше прозвучав майбутній Гімн України – твір композитора Михайла Вербицького на слова поета Павла Чубинського.
Але сама історія Гімну бере початок із 1862 року, адже саме тоді Павло Чубинський написав слова, які в подальшому були покладені на музику. 4березня виповнилася 210-а річниця від дня народження автора музики Гімну, священника УГКЦ, українського хорового диригента, громадського діяча Михайла Вербицького.
15 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила музичну редакцію Державного Гімну. Однак, лише 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний Гімн України».
Законопроєктом пропонувалося затвердити Державним національним музичним символом – Гімн на музику Михайла Вербицького зі словами першого куплету й приспівом пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна».
Як Гімн України1917 року твір проголосили в Українській Народній Республіці, але після поразки національно-визвольних змагань виконувати заборонили.
Оригінал тексту та музики Гімну, які написані рукою авторів, сьогодні зберігаються в Науковій бібліотеці імені Василя Стефаника у Львові.
“Душу й тіло ми положим за нашу свободу..” Гімн України дуже символічний, має глибокий сенс для нашого народу. Слова цієї пісні стали пророчими. Їх зміст українці сповна усвідомили після початку повномасштабної війни – 24 лютого 2022 року.
Наш Гімн завжди був і є символом незламності нації. Особливо сьогодні, коли українці, продовжують творити історію української незламності, ціною власних життів, відстоюють нашу державність і волю.
Гуртуючись навколо спільної мети, віримо: ми виборемо нашу Свободу і полине переможно над світом наш Гімн, як символ нескореного народу, вільної та незалежної України!
