21 лютого в Україні і світі відзначають Міжнародний день рідної мови. Рідна мова – це важливий носій цінностей та знань, одне з національних надбань, які передаються від покоління до покоління.
Це свято нагадує про право кожного розмовляти рідною мовою у своїй державі. Вже 25 літ, починаючи з 2000 року, День рідної мови щорічно відзначають в Україні.
Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато з того, чим може пишатися наш народ. Як море починається з річки, так українське слово – з писемності. Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора-Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, Івана Мазепи, поглиблювалось під пером Івана Котляревського, особливо Тараса Шевченка, удосконалювалося пізніше Іваном Нечуєм-Левицьким, Панасом Мирним, Михайлом Коцюбинським, Лесею Українкою та багатьма іншими видатними українцями.
Недаремно кажуть, що без мови нація помирає, адже в ній міститься культура та історія цілої держави. Ці надважливі цінності українці знову виборюють зі зброєю в руках. За українську мову, національну ідентичність та право бути господарями на своїй землі гинуть кращі сини і доньки країни.
Як і раніше, очевидна істина: мова має значення. Це та рушійна сила, яка об’єднала українців і весь світ та веде до Перемоги України.
Українська мова – оберіг нашої нації. Під час повномасштабної війни це не тільки ознака нашої ідентичності, а й інструмент боротьби з ворогом, питання національної безпеки.
Попри багатовікові намагання ворогів знецінити і знищити нашу мову, вона живе, зачаровує своєю неповторною палітрою, мелодійністю і багатогранністю.
Захищати і дедалі утверджувати українську мову як державну – наше спільне завдання і високий громадянський обов’язок.
Шануймо рідну мову, збережімо її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!
Дякуємо Збройним силам України за те, що можемо жити на рідній землі і спілкуватися рідною мовою!
Ми могутні й міцні в своїй мові! Наше слово – наша зброя!