25 січня 2025 року в спортивному залі Летичівського ліцею №1 Летичівської селищної ради відбувся волейбольний турнір «Зимова казка».

Організатором турніру виступив відділ освіти, молоді та спорту селищної ради за підтримки голови Летичівської  ТГ Ігоря Тисячного.

Спортивний захід проводився згідно календарного плану фізкультурно-оздоровчих  та спортивних заходів Летичівської громади на 2025 рік з олімпійських видів спорту.

Відкриваючи волейбольний турнір, заступник голови Летичівської громади Михайло Маринюк і заступник начальника відділу освіти, молоді та спорту  Ніна Голуб, привітали учасників змагань і  побажали успішних виступів.

Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять полеглих захисників України.

У турнірі взяли участь волейбольні команди с. Суслівці, Летичівської ДЮСШ та гості змагань  – спортсмени ДЮСШ м. Хмільник Вінницької області.

Гра була захопливою та цікавою. Поєдинки – динамічними, яскравими. Змагання – захопливими та результативними.

Волейболісти та волейболістки показали  вправність, гарний спортивний вишкіл, продемонстрували злагодженість дій і волю до перемоги.

В підсумку серед чоловічих команд

І місце посіли волейболісти с. Суслівці,

ІІ місце у команди Летичівської ДЮСШ;

ІІІ місце вибороли юнаки ДЮСШ м. Хмільник.

 

У змаганнях серед дівчат

першість вибороли волейболістки ДЮСШ м. Хмільник.

на ІІ місці – вихованки відділення волейболу Летичівської ДЮСШ.

Переможцям змагань вручені Почесні грамоти та медалі.

27 січня в світі відзначається  Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Масове вбивство ні в чому невинних людей тільки за те, що вони належали до єврейської нації не піддається ніяким поясненням і здоровому глузду. На жаль, геноцид у нашій державі триває. Більш як через 80 років після закінчення Другої світової війни він повернувся в нашу державу. Нині це ганебне явище спрямовано проти українців.

З нагоди цієї трагічної історичної дати керівники Летичівської громади вшанували пам’ять євреїв, які були жорстоко розстріляні на Залетичівці в роки нацистської окупації краю.

Хвилиною мовчання пом’янули  мешканців Летичівського та Новокостянтинівського гетто, які знайшли свій вічний спочинок на цьому місці. До підніжжя пам’ятного знаку лягли живі квіти.

На території Летичівщини в теперішніх її адміністративних кордонах було створено єврейські гетто в Летичеві, Меджибожі та Новокостянтинові. В Летичеві гетто розташовувалось у кварталі вулиць Шевченка та Набережної. Летичівське гетто, як пригадує у своїй книзі «Трагедія євреїв Летичівського гетто» В. Гойхер було створено 21 вересня 1941 року в єврейське свято Рош Ха-Шана (Новий рік).

У  серпні 1942 року  була вирішена доля мешканців єврейського гетто у Летичеві. 22 вересня 1942 року велику групу жінок, дітей, немічних літніх людей було жорстоко розстріляно біля с. Залетичівка. Останніх євреїв Летичівського гетто окупанти ліквідували в січні 1944 року.

Тут свій вічний спочинок знайшли і в’язні Новокостянтинівського гетто. В цьому страшному місці було знищено  більше 7 тисяч євреїв. Вічна їм пам’ять…

Насилля, ненависть, Голокост, геноцид – це речі абсолютно неприпустимі для будь-якої цивілізованої, розвиненої держави.  Схиляємо голови перед жертвами, вшановуємо тих, хто рятував інших, ризикуючи власним життям.

Ніколи знову. Трагедія планетарного масштабу не має повторитися. Людство не повинно допустити повторення подібного в своїй історії, а її трагічні й повчальні уроки мають стати пересторогою для майбутніх поколінь.

Тримаймо стрій!  Єдиним українським фронтом, продовжуючи давати гідну відсіч ворогу, усі разом наближаймо нашу Перемогу!

Під час Другої світової війни, 80 років тому, 27 січня 1945-го, солдати 1-го Українського фронту визволили в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі.

Цей день вписаний в історію як Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.

За час існування цього концтабору в ньому загинуло, за різними оцінками, від 1,5 до 2,2 млн людей.

Запроваджений рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, він відзначається щорічно.

“Голокост, що призвів до винищування однієї третини євреїв і незліченних жертв з числа представників інших меншин, буде завжди служити всім народам застереженням про небезпеки, що таять у собі ненависть, фанатизм, расизм і упередженість”, — йдеться в резолюції Генеральної асамблеї ООН.

Жертвами нацистського режиму стали майже 6 мільйонів євреїв, з яких понад 1,5 мільйона – діти.

Масовою братською могилою і символом Голокосту в нашій державі став Бабин Яр, де були позбавлені життя до 150 тисяч осіб.

В Україні під час Другої світової війни було страчено понад 60% євреїв. Приблизно 900 тисячам, переважно з центральної та східної частин України, вдалося вчасно евакуюватися. Натомість єврейські громади Галичини, Поділля та Волині були знищені майже повністю…

Місця найбільших масових страт євреїв в Україні:

– Бабин Яр (Київ) – більше 100 000;

– Богданівка (Одеської області) – понад 40 000;

– Дрогобицький Яр (Харків) ‑ близько 20 000;

– Кам’янець-Подільський – 23 600;

– Дальник (Одеської області) – близько 18 000;

– урочище Сосонки біля Рівного – понад 17 000 жертв.

Ніхто й ніколи не міг подумати, що більш як через 80 років геноцид знову повернеться в Україну вже в особі російських загарбників.

Майже три роки триває вторгнення росії в нашу державу, несучи розруху та смерть. Факти геноциду українського народу незаперечні та очевидні. Вони спрямовані на винищення українців, як нації.

Але злочини неможливо приховати. Це не вдалося зробити нацистам, не вдасться і рашистам. Організатори та виконавці цих злочинів обов’язково будуть відповідати за скоєне – вони не мають строку давності.

Вічна пам’ять усім невинним жертвам Голокосту… Подібне більше ніколи не має повторитися! Пам’ятаємо…

(За матеріалами Українського інституту національної пам’яті).