Символ боротьби за Україну
Є люди в нашій історії, котрим належить найглибша шана та поклін. До них, безперечно, належить Степан Бандера – славетний українець, чиє ім’я стало символом нації.
На 2024 рік припали дві сумні круглі дати, пов’язані зі Степаном Бандерою – 115-річчя його народження (1 січня 1909 р.) та 65-річчя з дня загибелі (15 жовтня 1959 р.).
Він повів за собою сотні тисяч нескорених українців, що своєю жертовністю заклали підвалини незалежної України.
Відомий історик Володимир В’ятрович сказав: «Бандера — це про те, що українці чинитимуть опір навіть у здавалося б безнадійній ситуації. Бандера — це про величезний потенціал опертя на власні сили, потенціал, який нині в основі успішного спротиву російській агресії, який міняє геополітичне становище України в світі. Бандера — це про про віру в людей і їхню снагу відстояти свободу. Бандера — це про смерть російської імперії і перемогу України!»
15 жовтня 1959 року в під’їзді будинку № 7 на вулиці Крайтмайр в Мюнхені по полудню знайшли ще живого, залитого кров’ю Степана Бандеру. Медична експертиза виявила, що причиною смерті була отрута. Богдан Сташинський, агент КДБ, зі спеціального пістолета-шприца вистрілив в обличчя Степану Бандері струменем розчину ціанистого калію.
20 жовтня 1959 року Степана Бандеру поховали на мюнхенському цвинтарі Вальдфрідгоф на 43-му полі.
Тисячі людей вже від ранку перебували на кладовищі, щоб останній раз глянути на свого Провідника, який став для них прапором і бойовою сурмою, прикладом невтомного борця за найвищі ідеали нації і людства. Його друг і соратник по боротьбі Ярослав Стецько у прощальному слові промовив: «Прапороносець упав у бою, але прапор боротьби підхоплює ціла нація і понесе його далі. Вірна заповітам свого Великого Сина, вірна тому, що Він проповідував і правду чого освятив власною кров’ю». Попри розповсюджений міф, Степан Бандера ніколи особисто не очолював УПА. Український інститут національної пам’яті пояснює, що Бандера очолював Організацію українських націоналістів (революційну) і Закордонні частини ОУН у 1946 —1959 роках. Українською повстанською армією безпосередньо командували Василь Івахів, Дмитро Клячківський, Роман Шухевич і Василь Кук.
14 жовтня 2024 року виповнилася 82-а річниця з часу створення Української Повстанської Армії. Українська Повстанська Армія – це озброєне крило ОУН, що діяло на території України протягом 1942-1953 років. Бійці УПА воювали одразу проти двох режимів – гітлерівського (нацистського) та сталінського (радянського). Головною метою для ОУН УПА була незалежність України. Неординарна історична постать – український націоналіст Степан Бандера є одним з провідних членів ОУН УПА.
А ось як сам Бандера пояснював мету боротьби проти більшовиків: «ОУН виступає проти більшовизму тому, що це система, за допомогою якої Москва поневолила українську націю, знищивши українську державність. Більшовизм методами фізичного знищення бореться на східноукраїнських землях з українським народом, а саме – масовими розстрілами в підземеллях ДПУ, знищенням голодом мільйонів людей і постійними засланнями до Сибіру, на Соловки».
Під час Другої Світової війни Бандера працював над розширенням мережі визвольної організації на території всієї України. Проте в ОУН розпочався розкол, і частина організації перейшла під його особисте керівництво. Бандера мріяв створити незалежну Українську державу та проголосив про її створення у 1941 році у Львові. Але німецька влада не підтримала такого рішення. Бандеру заарештовують та кидають у концтабір Заксенхауз. Практично до завершення Другої світової війни Бандеру протримали в ув’язненні.
У 1950-х Степана Бандеру вчергове обрали провідником ОУН. На привітання відреагував у своєму стилі: «Дякую! Смертний вирок приймаю». Радянські спецслужби здійснювали на нього замахи один за одним, але невдалі. У 1959 році підступне вбивство передчасно зупинило земний шлях патріота України.
Прожите життя, діяльність та ідеї Степана Бандери вкотре стали опорою для української народу, закликом до боротьби з московською ордою, яка прагне знищити нашу націю і заперечити її менталітет.
Пам’ять про Степана Бандеру сьогодні об’єднує українців у боротьбі проти російських окупантів.
Бути спадкоємцем боротьби Степана Бандери – чин, що потребує великої відповідальності.
Боротьба з ворогом продовжується. Ми обов’язково вистоїмо та відродимо нашу державу.
Слава Україні! Героям слава!
