Інформує КНП «Летичівський центр ПМСД»

Рада національної безпеки і оборони України, розглянувши стан та структуру захворюваності населення на злоякісні новоутворення, існуючі моделі надання медичної допомоги пацієнтам зі злоякісними новоутвореннями, вплив на здоров’я громадян та демографічну ситуацію в державі, відзначила, що наявна система організації медичної допомоги населенню не спроможна ефективно реагувати на загрозливу тенденцію до зростання рівня передчасної смертності населення України від злоякісних новоутворень, що формує реальні та потенційні загрози національній безпеці та національним інтересам України. Прийняте Радою рішення “Щодо профілактики, ранньої діагностики та лікування злоякісних новоутворень” введено в дію Указом Президента України від 22 грудня 2023.

Сьогоднішньою статтею ми започаткуємо серію матеріалів про найбільш поширені та найбільш значимі онкологічні захворювання, та зокрема зупинимося на профілактиці та доступних методах виявлення злоякісних захворювань.

Рак молочної залози є найпоширенішим видом онкологічних захворювань у всьому світі. В Україні захворюваність на рак молочної залози займає перше місце серед всіх злоякісних пухлин, що виявляються у жінок.

В Україні щорічно у кожної четвертої-п’ятої жінки рак молочної залози діагностують на III-IV стадії. Через несвоєчасне звернення жінок до онкологів-мамологів ефективність спеціалізованого (онкологічного) лікування значно знижується.

У зв’язку з цим щорічна смертність від раку молочної залози становить майже половину від щорічної захворюваності у жінок в Україні.

Як показує європейський досвід, виявлений на ранніх стадіях рак молочної залози (0-І-ІІ) у приблизно 90% жінок є виліковним.

Основними факторами ризику розвитку раку молочної залози є:

• генетична схильність, наявність мутацій у генах BRCA1, BRCA2 (збільшують ризик розвитку раку молочної залози на 60-80%, тому в деяких країнах Європи це є показанням до повного профілактичного видалення молочної залози);

• сімейні випадки раку молочної залози;
• репродуктивна історія (вік початку менструацій (до 12 років), першої вагітності (30 років і старші) та пізня менопауза (55 років і старші);
• безпліддя;
• тривала гормональна терапія у постменопаузі;
• зайва вага у постменопаузі;
• надмірне вживання алкоголю, куріння;
• збільшення віку (старше 40 років).

Але є і чинники, які знижують ризик появи раку грудей, серед них:

• правильний режим сну та робочого графіка;
• достатня фізична активність;
• здорове харчування та відмова від шкідливих звичок;
• підтримання правильної ваги тіла;
• відмова від тривалого прийому гормональних контрацептивів, стероїдних гормонів;
• вагітність в активний репродуктивний період, грудне вигодовування;
• відсутність штучно перерваних вагітностей.

На жаль, на ранніх стадіях захворювання може протікати безсимптомно. Пухлина може бути дуже мала для появи якихось відчуттів у жінки, в таких випадках найчастіше пухлина є випадковою знахідкою під час профілактичного обстеження.

Але як би не було, навіть при відсутності явних симптомів потрібно проходити скринінгове обстеження для раннього виявлення раку молочної залози.

Для жінок всіх вікових груп потрібно проводити самообстеження молочної залози щомісяця на 7-14 день циклу або при менопаузі в однаковий період місяця та при наявності перерахованих вище факторів ризику проходити огляд у сімейного лікаря/ гінеколога/ мамолога/ онколога.

Крім того при наявності факторів ризику у віці до 40 років показано проходити ультразвукове дослідження (УЗД) молочних залоз щороку або мамографію за показами за скеруванням лікаря.

У віці 40-50 років мамографія повинна проводитися кожні 2 роки при відсутності факторів ризику і щороку – при їх наявності.

Відповідно у віці старше 50 років мамографія повинна проводитися щороку незалежно від наявності факторів ризику.

Дотримання цих простих рекомендацій суттєво підвищує Ваші шанси уникнути небезпечного захворювання  та прожити повноцінне життя.

У наступній статті ми поговоримо про злоякісні новоутворення легень.

За більш детальною інформацією, скеруванням на обстеження, консультацією Ви можете звернутися до Вашого сімейного лікря в Летичівському центрі ПМСД.

Медичний директор

КНП «Летичівський центр ПМСД»

Летичівської селищної ради                                    Юрій БАБЯК