Ти постаєш, мов витязь таємничий,
Прекрасний в сонця мить і буревій.
Ніколи не старієш ти обличчям,
Летичеве, о рідний мій!
Містечко моє миле й мальовниче,
Історією славен образ твій.
Нескорений, незламний і величний,
Летичеве, о батьку, рідний мій!
Тебе ворожі зайди переймали,
Горів ти в полум’ї не раз.
Та люди із руїн тебе невтомно піднімали
І палко вірили у твій щасливий час.
Легенди озиваються віками,
Минуле і сучасне обнялись.
Летичів, любий, ти назавжди в серці,
Бо звідси у життя дороги почались.
Тут воля здобувалась працею і кров’ю,
Тут у майбутнє славний поступ твій.
Благословен красою і любов’ю,
Летичеве, о рідний мій!
Тетяна Павлинська-Севастьянова