Відгомоніли радісним велелюддям, відкружляли незабутнім шкільним вальсом випускні вечори в освітніх закладах Летичівської громади. У цей незабутній день учні назавжди прощаються зі школою, завершуючи важливий етап в своєму житті, учителі – зі своїми вихованцями.
Благословляють дітей на самостійну стежину життя схвильовані батьки.
Вже другий рік поспіль випуски в школах нашої громади відбуваються в умовах війни, однак для випускників цей день залишається хвилюючим і емоційним, таким, що вкарбовується в пам’ять на все життя. Цьогоріч кожен освітній заклад громади проводив заходи на подвір’ї, на імпровізованих сценах, на фоні чудових фотозон.
На останню шкільну лінійку в супроводі класних керівників та батьків прийшли уже дорослі діти, путівку в життя яких дала школа. Свій перший важливий в житті документ – атестат про повну загальну середню освіту отримали 147 випускників Летичівської громади.
Про кожного з них можна сказати гарні й теплі слова, адже досягли успіхів у навчанні, спорті, мистецтві, творчості, були дослідниками Малої Академії наук, брали участь у військово-патріотичній грі «Сокіл» («Джура»), інших заходах, неодноразово захищаючи честь освітніх закладів та Летичівської громади на конкурсах, олімпіадах, змаганнях, оглядах художньої самодіяльності. Найстаранніших учнів за особливі успіхи в навчанні нагороджено медалями.
Золоті медалі отримали випускники: Летичівського ліцею №1 -Роман Грабар, Катерина Конфедерат, Анастасія Січкоріз, Дарія Пальченко, Софія Щербацька. Летичівського ліцею №2 – Анна Щегельська, Летичівського ліцею №3 – Іванна Нікітюк, Голенищівського ліцею ім. А.Локазюка – Віталій Драчук. Срібною медаллю була нагороджена Валерія Островська з Летичівського ліцею №2.

У цей сонячний і спекотний день, коли радість обнялася із сумом, звучали зворушливі спогади про незабутні епізоди учнівського життя, шкільну дружбу. Лунали сміх, музика, милували зір святково вбрані випускники, повсюди яскравіли квіти, світилися усмішки, звучав зворушливий прощальний шкільний вальс. Кольорові повітряні кульки злинули в блакитний простір безмежних небес, як символ прощання з дитинством, як юнача мрія про мирне і щасливе майбуття… Усе це не забудеться ніколи. Як і світанок першого дня вже дорослого життя та схід сонця, на жаль, під звуки сирен повітряної тривоги. Щира вдячність ЗСУ за мирне небо і надану можливість нашим дітям відсвяткувати цей важливий у їх житті день.