Вишиванка – генетичний код української нації
Ця подія в календарі є не лише національною, але й міжнародною, оскільки її відзначають українці, які проживають у різних країнах світу. Вона нагадує про важливість збереження національної ідентичності та культурних традицій.
В умовах воєнного часу патріотична роль вишиванки неабияка, оскільки вона символізує єдність і згуртованість українців у боротьбі з ворогом за право бути самостійною європейською державою. Раніше повсюди проводили дефіле вишиванок, ярмарки, концерти та інші масові заходи. Проте в умовах війни, особливо на окупованих територіях та у районах активних бойових дій,це неможливо. Насправді долучитися до свята дуже просто: потрібно одягнути вишиванку або будь-який інший одяг з українською вишивкою.
Цей день не прив’язаний до певного державного чи релігійного свята, він є швидше символічним. В умовах війни з росією та надзвичайної консолідації українського суспільства День вишиванки в Україні буде ще однією можливостю заявити про те, що ми – УКРАЇНЦІ, вільний народ незалежної держави, яка відчайдушно бореться з російським загарбником. Це свято покликане зберегти давні та сучасні українські народні традиції через етнічний вишитий одяг. У День вишиванки кожен, хто хоче підкреслити своє українське походження, а також просто підтримати Україну, може одягнути вишиванку.
Вишиванка – це не елемент одягу українців, це дещо більше. Це оберіг, культурний код, невіддільна ознака національної самосвідомості, символ України та той місток, який єднає сьогодення з минулим, нас, сучасних із нашими пращурами. Вишиванка – це поклик отчого краю, відчуття чогось до щему близького, рідного, коли з певних причин людина опинилася на чужині, далеко від дому. Саме такого, особливого значення набуває цей національний оберіг для українців діаспори не лише США та Канади, де їх проживає чи не найбільше, а й інших країн.З давніх-давен вишита сорочка супроводжувала українця від народження і до смерті. Дитину, яка народилася, загортали у вишитий рушник та викладали на вишиванку. Ховали українців також у цій чарівній сорочці. Її вдягали на свята та носили щодня.
Проте були й такі часи, коли за національний стрій українців вбивали, а більшості доводилося ховати вишиванку у скрині й милуватися нею лише потай. Та часи змінилися. Тепер вишиванка є не тільки модною, актуальною, а й затребуваною. Дівчата, жінки частіше стали вишивати сорочки собі та коханим, відтворюючи таким чином давню традицію, а у сучасних вбраннях стало більше вишитих елементів. Наші вишиванки стали трендом у Європі та за океаном. Все більше іноземних зірок не тільки замовляють, а й носять вишиванки та вишиті сукні.
Українській вишиванці багато років. Перші згадки про вишиту сорочку сягають четвертого століття, проте зразків не залишилося. Вишивання рушників і сорочок – суто жіноче ремесло, якому мами навчали дочок і передавали свої знання у спадок. Вважалося, що жінки є берегинями роду і володіють позитивною енергією, яку передають завдяки вишивці. Саме тому вишиванку вважають оберегом. Важливою традицію для дівчини на виданні було пошиття приданого – рушників та вишиванок. Найпопулярніша українська вишивка – хрестиком. Завдяки цій техніці прадавні українки могли відтворювати геометричні, рослинні та інші візерунки.
Кожному регіону України притаманна своя вишивка: орнамент, кольори і навіть розташування вишивки на сорочці. Завдяки своїм особливостям, усі вишиванки відрізняються. Вишиванка може розповісти багато чого про свого власника. Саме тому вишиванка є кодом.Завдяки орнаменту, кольору вишивки та кольору полотна, з якого зроблена сорочка, у давні часи можна було зрозуміти, хто ж стоїть перед тобою. Наприклад, чорні вишиванки годилося носити чоловікам, грубе полотно обирали для повсякдення, вибілене – для святкових подій. Сині вишиванки вдягали жінки, які вже не планували мати дітей чи маленькі дівчатка. Тобто вишиті сорочки різнилися і за гендерною ознакою.
День вишиванки придумала студентка Чернівецького університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. З 2006-го року у всьому світі у третій четвер травня відзначають Міжнародний день вишиванки, під час якого усі охочі вбираються у вишиванки: ходять на роботу, і у школу. Також влаштовують цілі паради людей у вишитих сорочках і встановлюють світові рекорди.
Шануймо ж наш прекрасний і прадавній оберіг, який прикрашає усіх. Одягаймо ж його частіше, адже він пасує кожному незалежно від віку та статі, адже утверджує нас у гордому національному званні й підкреслює, що ми є НАРОД! Що ми є – УКРАЇНЦІ!
