Знаменна подія, оповита журбою і смутком, зібрала 27 січня в дружну родину учнів та їх батьків, колектив Летичівського ліцею №3, мешканців мікрорайону Щедрова, жителів громади з нагоди відкриття меморіальної дошки на честь випускника школи Миколи Івановича МІЩЕНКА. Відважний воїн поліг за територіальну цілісність та незалежність нашої держави восени минулого року.
Віддати данину шани та вдячності життєвому подвигу Миколи Міщенка до Летичівського ліцею №3 завітали голова Летичівської громади Ігор Тисячний, керуюча справами Летичівської селищної ради Антоніна Савранська, секретар селищної ради Василь Провозьон, начальниця відділу освіти, молоді та спорту Летичівської селищної ради Раїса Кабанова та інші гості.
Хвилюючим та емоційним був цей захід, а слова, сказані ведучою – педагогом-організатором Наталією Похилою, проймали душу наскрізь. В цих просторих класах і коридорах минула юність Миколи, школа благословила його у життєвий вир, а нині її учень повернувся сюди назавжди.
Народився Герой 18 квітня 1978 року в с. Лука-Мелешківська на Вінниччині. Змалечку йому судилася нелегка доля. Коли хлопчику не було й одного року, передчасно пішов з життя його батько Іван Миколайович. Мати важко переживала втрату чоловіка, тому опіку над хлопцем взяла рідна бабуся Домініка по батьковій лінії. Коли ж і її не стало, Миколу прийняли у свою сім’ю рідний брат батька – Дмитро із дружиною Людмилою. Вони й стали для хлопця другими батьками, виховали і благословили на самостійний шлях у житті.
Спочатку Микола навчався у Летичівській середній школі №2, а згодом – у щойно відкритій, новозбудованій Летичівській середній школі №3 в Щедровій, яку закінчив у 1993 році. Потім була строкова служба, повернення у рідний край. Одружився з дівчиною Ольгою Квачук із с. Горбасів. Тут молоде подружжя придбало будинок, облаштувало свій побут. У 2018 році в сім’ї народилися довгоочікувані дітки – синочки-двійнята Богданчик і Дмитрик. Здавалося б, що іще треба для щастя…Однак обставини часу та доля розпорядилися інакше.
З початком повномасштабного вторгнення російських загарбників, у березні минулого року Микола Міщенко був мобілізований до лав Збройних Сил України. Пройшовши бойове злагодження, був направлений на передову у м.Ірпінь, де тоді йшли бойові дії. Згодом разом із бойовими побратимами вели важкі бої з рашистською навалою у с. Новоселівка Друга, що в Покровському районі на Донеччині. В запеклих боях із ворогом 26 жовтня 2022 року Микола Міщенко загинув.
Гірким болем за долю України, полеглу молодь – цвіт нашої нації, яка йде з життя, захищаючи Вітчизну, було сповнене звернення до учасників заходу Летичівського селищного голови Ігоря Тисячного. Чимало теплих слів сказав про Миколу Міщенка й заступник комісара 5 відділу Хмельницького РТЦК та СП майор Вадим Романець. Право відкрити меморіальну дошку Герою-земляку Миколі Міщенку було надано його дружині Ользі Олексіївні з синами та сестрі Світлані Дмитрівні. Освятив меморіальну дошку благочинний Православної церкви України Летичівського округу митрофорний протоієрей о. Андрій Смакула. На знак поваги та вдячності за життєвий подвиг присутні вшанували пам’ять відважного захисника покладанням квітів. Сльози пам’яті… Вони лилися з очей нестримними ріками, а надто тоді, коли проникливо та емоційно звучала пісня «Плакала калина» у виконанні вчителя музики ліцею №3 Володимира Грубальського.
Допоки живе і бореться Україна – доти житиме пам’ять про її славних синів-захисників. Своїм поглядом, вкарбованим у граніті, Микола Міщенко щодня зустрічатиме і проводжатиме учнів та працівників, усіх, хто приходитиме до ліцею. Немовби нагадуватиме кожному, якою дорогою ціною відвойовується право називатися українцями, здобувається така довгоочікувана Перемога. Заради Миру, задля продовження життя на рідній землі.