5 вересня в усьому світі відзначають Міжнародний день благодійності. Його встановили резолюцією Генеральної Асамблеї ООН у 2013 році на честь вшанування Терези Калькутської – місіонерки Римо-католицької церкви, відомої своїм подвижництвом у справі доброчинності, однієї з засновниць Ордену милосердя, лауреатки премії Миру 1979 року «За допомогу стражденному людству». Приверненням уваги суспільства до відзначення цього дня наголошується виняткова значимість благодійництва та волонтерської діяльності, а також зосередженість уваги на проблемах людей, пов’язаних із гуманітарними кризами. В умовах військової агресії росії місія благодійництва і волонтерства набуває особливого значення. Вигнанцями війни стали біженці та переселенці. Ми й гадки не мали, що таке явище, породжене бойовими діями, колись прийде і на рідну землю. Це велике всенародне, національне горе зачепило чи не кожен населений пункт нашої держави, де віднайшли прихисток внутрішньо переміщені особи. Мільйони їх виїхало й за межі нашої держави. Милосердя, людяність, прагнення допомагати знедоленим – частина нашої української ментальності, тому ці люди не були залишені наодинці зі своїми проблемами, отримали необхідну підтримку та допомогу. З початку повномасштабного російського вторгнення на території Летичівської громади оселилося 2500 внутрішньо переміщених осіб. Станом на 31 серпня 2022 року кількість зареєстрованих становить понад 860 осіб.
Благодійну та гуманітарну допомогу цій категорії населення з перших днів початку війни у Летичівській громаді надавали: Благодійна організація Фонд благодійності «Волонтери Летичівщини», ГО «Надія», БО «Міжнародний благодійний фонд «Руки допомоги», БО «БФ «Карітас» – Хмельницький УГКУ», представництво Червоного Хреста в м. Хмельницькому, БО «БФ «Збережи Україну», які надавали продуктові набори ВПО, збирали допомогу бійцям ЗСУ. Нічліг, харчування, благодійну підтримку продуктами й одягом надавала також Церква Святої Трійці та інші релігійні громади селища. Постійно діють благодійні осередки в усіх старостатах Летичівської громади. Люди збирають для бійців ЗСУ та переселенців овочі, фрукти, консервації, об’єднуються навколо виготовлення рибних і м’ясних тушонок, вітамінних заготовок, надають необхідну допомогу одягом, речами першої необхідності, засобами гігієни, збирають кошти. Словом, підтримують матеріально, морально, дієво. Велика вдячність, честь і шана усім благодійникам Летичівської громади та краю за їх невтомну працю у цей нелегкий і доленосний для України час!
Руку допомоги переселенцям з дітьми одним і з перших подав і Летичівський селищний центр соціальних служб Летичівської селищної ради та продовжує місію добра і милосердя. Людська вдячність за турботу про знедолених людей – не забарилася. Переселенці з Миколаєва Людмила та Анна Гончар написали листа подяки на адресу служби. В ньому, зокрема йдеться: «З першого дня перебування у вашому селищі, при оформленні документів, ми відчули теплоту і терпіння, а познайомившись ближче – сердечність, щирість та турботу. Ви ставитесь до нас зі співчуттям і розумінням. Не зважаючи на велику щоденну завантаженість, не втрачаєте привітності й доброзичливості. Про таких добродушних людей, як ви, навіть сказано у Біблії: «Людина, яка виявляє ласку знедоленому, позичає Богу, і він відплатить за те, що вона робить». Дякуємо за вашу нелегку, але таку потрібну людям працю. Бажаємо вам і надалі сил та наснаги!»
Головне – розуміти, що допомагати іншим людям – дія не з примусу, не тяжкий обов’язок чи марнотратне заняття, а щастя.
І якщо кожен із нас щедрий душею, ми більше співчуваємо та уважніше ставимося до людей, розуміємо їх. Це створює міцні зв’язки між нами, допомагає по-особливому цінувати життя, почуватися корисними та затребуваними.
