Дитинство – це надзвичайно важливий період у житті кожної людини, адже саме в дитинстві формується світогляд, закладаються загальнолюдські цінності та основи громадського буття громадянина. І від того, в якому середовищі пройде це становлення, залежить майбутнє людини. Традиційно, головним інститутом виховання є родина, яка залишається природнім середовищем, матеріальною й емоціональною підтримкою, необхідною для розвитку особистості. Однак, в нашому сьогоденні суспільство зіштовхнулось з жорстокими реаліями життя, яке з різних причин позбавило багатьох дітей домашнього затишку та належного батьківського піклування.

У таких випадках залишати дитину в небезпечному середовищі не можна, необхідно негайно вирішувати її долю. З іншого боку для будь-якої дитини вилучення з сім’ї, безумовно, величезний стрес. Тож, для того, щоб захистити інтереси дитини, створити сприятливі умови для її фізичного, інтелектуального та духовного розвитку, держава запровадила нову форму тимчасового влаштування – патронатну сім’ю.

Патронатна сім’я – тимчасова форма влаштування: термін перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя не може перевищувати трьох місяців. Коли є обставини, що обґрунтовують необхідність і доцільність перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя триваліший термін, орган опіки та піклування може його продовжити, однак не більше ніж до шести місяців.

Патронат над дитиною – це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин. Метою патронату над дитиною є забезпечення захисту прав дитини, яка через складні життєві обставини тимчасово не може проживати разом із батьками або іншими її законними представниками.