Сьогодні українська родина є найважливішим осередком, що зберігає й передає з покоління в покоління невмирущі культурні цінності нашого народу, його багаті національні традиці.

Саме родина – це опора та надія для кожної людини. У колі близьких і рідних ми відчуваємо себе по-справжньому потрібними і незамінними, а наші справи та вчинки знаходять сенс. Мати міцну, дружну сім’ю у всі часи було і є почесним. Повага до батьків, жінки-матері, любов до дітей – ці сімейні традиції передаються українцями із покоління в покоління.

Кожна людина з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство, «з материнською ласкою у затишній батьківській оселі». Ми не уявляємо свого життя без рідних людей, які завжди готові зігріти нас теплом, ніжністю, ласкою та любов’ю.

Шанобливе та поважне ставлення до матері та батька, їх високий авторитет у сім’ї, суспільстві за всіх часів були притаманні українському народові, а материнська любов була і є надійною, могутньою силою, опорою духовності, інтелекту, звершень, яка об’єднує усіх членів сім’ї у єдине вогнище родинного тепла і затишку, до якого хочеться повертатися навіть крізь роки.

Сила материнської любові здатна подолати будь-які перешкоди і будь-які відстані. І де б ми не знаходилися, мамина любов, мамині молитви і переживання вберігають нас від нещасть і життєвих негараздів. Перед матір’ю ми у невідплатному боргу за безсонні ночі, проведені біля колиски, за турботу і ласку, за велику любов і за саме життя, подароване нею.

Родина для кожної людини є дуже важливою для життя. Вона є невичерпним джерелом любові та тепла, міцним підгрунтям, на якому будується будь-яке цивілізоване суспільство. Вона була і залишається хранителькою людських цінностей, культури, історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності та розвитку.