Що варто знати молодятам про зміну документів після одруження.- З початку 2019 року державні виконавці Мін’юсту захистили економічні права понад 356 тисяч українських дітей.
- Правова допомога вагітним жінкам
- Консультації внутрішньо переміщеним особам
- Щодо оренди земельної ділянки
-
Що варто знати молодятам про зміну документів після одруження.
Стаття 35 Сімейного кодексу України дає право вибору прізвища, яким можуть скористатися громадяни, котрі вступають у шлюб. Більшість жінок-наречених беруть прізвище свого чоловіка або міняють на подвійне, додаючи до свого дівочого прізвище чоловіка. Утім є випадки, коли жінки залишають своє прізвище, а деякі чоловіки беруть прізвище дружини.
Зазначимо, що при зміні прізвища необхідно провести заміну документів.
Обов’язковому обміну підлягають наступні документи:
- – український паспорт;
- – ідентифікаційний код (ІПН);
- – паспорт для виїзду за кордон;
- – водійське посвідчення (права).
Крім вищевказаного списку, є ряд документів, в які теж необхідно внести зміни:
- – трудова книжка;
- – дані в реєстрі виборців;
- – дисконтні та членські карти;
- – медичні картки і страховий поліс;
- – реєстрація та страхування автомобіля;
- – банківські договори, картки та рахунки;
- – заповіт;
- – реєстраційні документи підприємця;
- – студентський, читацький квитки і залікова книжка.
Зміна прізвища після вступу в шлюб — справа тривала та вимагає серйозного підходу, адже за несвоєчасну заміну документів законодавством передбачена адміністративна відповідальність.
2. З ПОЧАТКУ 2019 РОКУ ДЕРЖАВНІ ВИКОНАВЦІ МІН’ЮСТУ ЗАХИСТИЛИ ЕКОНОМІЧНІ ПРАВА ПОНАД 356 ТИСЯЧ УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ
- З початку дії законів #ЧужихДітейНеБуває, тобто з 6 лютого 2018 року, державними виконавцями Мін’юсту на користь дітей стягнуто 6,2 млрд гривень аліментів.
З початку року держвиконавці вже стягнули 1,8 млрд грн аліментів, що на 598 млн грн більше, ніж за аналогічний період 2018 року. Тоді було стягнуто 1,2 млрд грн
- Вона зауважила, що всього державні виконавці захистили економічні права понад 356 тисяч українських дітей з початку цього року, з них понад 50 тисяч дітей Дніпропетровської області, понад 24 тисячі Донецької області, майже 23 тисячі Запорізької та Київської областей.
3. Правова допомога вагітним жінкам
Добрий день, Павле Дмитровичу! Хочу отримати від Вас пораду. Зовсім скоро в нашій сім’ї буде поповнення. Я дуже схвильована, оскільки це моя перша дитина. Оскільки я буду вперше перебувати у пологовому будинку, хотіла б розуміти свої права. Розкажіть про них більш детально, будь ласка.
Олена Шульга
Вагітність і народження дитини це завжди радісна подія для кожної сім’ї. З перших хвилин перебування в пологовому будинку, перш за все, майбутні мами мають право на високу культуру медичного обслуговування.
Які права має вагітна жінка?
Кожна вагітна жінка має право:
- самостійно обирати пологовий будинок, лікаря або вимагати його заміни. Адже, пацієнт має право бути прийнятим у будь-якому закладі охорони здоров’я на свій вибір, якщо цей заклад охорони здоров’я має можливість забезпечити відповідне лікування;
- отримати психологічну підготовку до пологів;
- бути поінформованою медичними працівниками про свій стан здоров’я та майбутньої дитини, результатів аналізів тощо;
- отримати психологічну підтримку, яка може полягає у залученні родичів або близьких людей під час проведення оглядів тощо.
Які права має жінка під час пологів?
Право на сімейні (партнерські) пологи. Подружня пара має завчасно звернутися до адміністрації пологового будинку (головного лікаря, завідуючого відділення) і повідомити про своє бажання партнерських пологів.
Присутніми під час пологів можуть бути не більше 2 осіб.
Пологи мають відбуватися лише в індивідуальному пологовому залі. Величезні пологові зали з двома ліжками сьогодні є порушенням прав людини і заборонені законодавством.
Право на демедикалізацію пологів. Медпрацівники пологових будинків повинні прагнути провести пологи так, щоб жінка мала можливість народити дитину в максимально природних умовах. Будь-які втручання можуть відбуватися лише за суворими медичними показаннями.
Право на свободу дій у пологах. Кожна роділля може народжувати в такій позі, яка для неї є зручною. Можна народити на звичайному ліжку, на стільчику, на м’ячі.
Право на грудне вигодовування. Не можна годувати лише за наявності відкритої форми туберкульозу або ВІЛ/СНІДу в матері або інших вагомих протипоказаннях. Породіллі мають надати повну інформацію про грудне вигодовування, показати, як годувати дитину і доглядати за грудьми.
Право побачити свою мертвонароджену дитину. Обов’язково дитину після народження мають показати матері. Якщо мати непритомна, дитину відразу показують родичам.
Право на індивідуальне перебування. У палаті має перебувати лише мати з дитиною.
Які документи мають надати при виписці з пологового будинку?
У день виписування мама одержує від лікаря кілька документів:
- витяг з історії розвитку пологів, а також висновок про стан здоров’я матері;
- довідку про народження дитини і витяг, що містить дані про параметри і стан здоров’я малюка в день народження і на момент виписування з пологового будинку.
Також нагадаю, на сьогоднішній день у 467 закладах охорони здоров’я по всій Україні працює сервіс Мін’юсту, скориставшись яким можна отримати свідоцтво про народження малюка безпосередньо у пологовому будинку.
Більш того, Міністерство юстиції долучилось до розробки пакету законодавчих ініціатив під умовною назвою #єМалятко, який встановлює можливість отримати 9 послуг за 1 заявою:
- державна реєстрація народження дитини та визначення її походження;
- реєстрація місця проживання новонародженої дитини;
- призначення допомоги при народженні дитини;
- призначення допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях;
- реєстрація новонародженої дитини в електронній системі охорони здоров’я;
- реєстрація новонародженої дитини у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків;
- отримання посвідчень батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї;
- визначення належності новонародженої дитини до громадянства України;
- присвоєння новонародженій дитині унікального номеру запису в Єдиному державному Демографічному реєстрі.
Яку державну допомогу може отримати жінка, яка народила дитину?
Українське законодавство передбачає, що кожна жінка незалежно від віку має право на такі види допомоги:
- Допомога у зв’язку з вагітністю та пологаминадається всім жінкам (у тому числі неповнолітнім), які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, у розмірі 100 % середньомісячного доходу жінки, але не менше 25 % від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць.
- Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу). У разі, якщо застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, вони мають право на допомогу по вагітності та пологах – виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
- Допомога при народженні дитинипризначається у розмірі 41 280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10 320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами.
- Допомога на дітей одиноким матерямнадається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців.
Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
4. Консультації внутрішньо переміщеним особам
Доброго дня! Мене звати Ірина, я «вимушена переселенка» з Донецької області. Понад два роки проживаю у місті Хмельницький і за цей час жодного разу не зверталася до лікарів, проте наразі маю таку потребу. Поясніть будь ласка, що мені, як внутрішньо переміщеній особі, необхідно зробити щоб стати на облік у місцевій лікарні.
Ірина Завальська
Забезпечення основних життєвих потреб у тому числі медичного обслуговування для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) й досі залишається актуальним для нашої держави.
У Конституції України встановлено, що держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно.
Нагадаю, кожний пацієнт, який досяг 14 років і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування, відповідно до його рекомендацій.
Яким чином внутрішньо переміщені особи можуть отримати доступ до безкоштовних медичних послуг?
Фізична особа, що офіційно проживала на території, яка на даний час є непідконтрольною територією Україні, після отримання довідки про взяття на облік ВПО має право отримати необхідну медичну допомогу за новим місцем проживання (у державному або комунальному закладі охорони здоров’я).
Який порядок надання медичних послуг?
Внутрішньо переміщена особа, яка проживає на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, має право звернутися до закладу охорони здоров’я на власний вибір із заявою з проханням поставити на облік за місцем фактичного проживання. Документом, що засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи, є довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Внутрішньо переміщена особа, яка потребує вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги (онкологічної, кардіологічної, терапевтичної, психологічної, педіатричної тощо), повинна звернутися до територіального закладу охорони здоров’я та отримати направлення до закладу охорони здоров’я відповідного профілю.
Як відбувається забезпечення лікарськими засобами?
Відпуск лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах (у разі амбулаторного лікування осіб) провадиться аптеками за рецептами, виписаними лікарями закладів охорони здоров’я, за місцем проживання цих осіб.
Однак, звертаю увагу, що безоплатно і на пільгових умовах лікарські засоби відпускаються лише визначеним групам населення та за категоріями захворювань, які передбачені у Постанові КМУ від 17 серпня 1998р. № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань»: https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF
Чи несе відповідальність лікар, який відмовився надати медичну допомогу?
Дії медичного працівника, який зобов’язаний надати медичну допомогу але не надав її підлягають кримінальній відповідальності передбаченою Кримінальним кодексом України, а саме:
Ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником, який зобов’язаний, згідно з установленими правилами, надати таку допомогу, якщо йому завідомо відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого
– – карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років;
– – або громадськими роботами на строк до 200 годин, або виправними роботами на строк до 2-х років.
Якщо ці самі дії призвели до смерті хворого або інших тяжких наслідків – карається обмеженням волі на строк до 4-х років;
– або позбавленням волі на строк до 3-х років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років або без такого.
Невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов’язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого – карається позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5-ти років;
– або виправними роботами на строк до 2-х років;
– або обмеженням волі на строк до 2-х років;
– або позбавленням волі на той самий строк.
Якщо ці дії спричинили тяжкі наслідки для неповнолітнього – карається обмеженням волі на строк до 5-ти років;
– або позбавленням волі на строк до 3-х років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років.
Але варто зазначити, що лікар має право відмовитися від подальшого ведення пацієнта, якщо останній не виконує медичних приписів або правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров’я, за умови, що це не загрожуватиме життю хворого і здоров’ю населення.
Також, лікар не несе відповідальності за здоров’я хворого в разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму.
Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
5. Щодо оренди земельної ділянки
Доброго дня! Мій сусід орендує земельну ділянку вже декілька років, але тиждень тому до нього приїхали невідомі люди з документами і заявили що віднині вони є орендарями. Він звернувся до поліції, там зареєстрували заяву і більше нічого. Цього року я теж планував взяти землю в оренду, але тепер побоююсь. Підкажіть, як бути?
Петро Василишин
Що таке самовільне зайняття земельної ділянки?
Це дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Що таке подвійна державна реєстрація права оренди земельних ділянок ?
Нагадаю, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки підлягають обов’язковій державній реєстрацій.
Подвійна державна реєстрація права оренди земельних ділянок – це наявність двох зареєстрованих прав оренди за різними орендарями.
Як запобігти подвійній реєстрації ?
Перед укладанням договору оренди земельної ділянки та державною реєстрацію цього права рекомендую попередньо отримати витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку задля того, щоб володіти повною інформацію.
Як захистити своє право?
Законодавство передбачає два шляхи захисту – у досудовому та судовому порядку.
Досудовий порядок передбачає звернення до:
- правоохоронних органів;
- Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України;
- регіональних оперативних штабів, які працюють у режимі оперативного реагування на спроби рейдерських захоплень земель або вирощеного врожаю. Контакти штабів шукайте на сайті Головного територіально управління юстиції у Вашій області;
- мобільних точок доступу до системи безоплатної правової допомоги з метою повідомлення про факт рейдерської атаки та консультування щодо подальших дій;
Крім того, реальний власник земельної ділянки може звернутися до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса із заявою про заборону вчинення реєстраційних дій, яка невідкладно реєструється в базі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Які скарги розглядає Комісія?
Мін’юст розглядає скарги:
- на рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;
- на рішення, дії або бездіяльність Головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України (з питань розгляду скарг, які належать до їх компетенції).
Проте, до компетенції Міністерства юстиції України не відноситься розгляд скарг:
- на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, коли таке право набуто на підставі рішення суду;
- коли наявний судовий спір;
- розгляд скарг на реєстраційні дії, проведені на підставі рішення суду.
Який порядок і форма подачі скарги до Комісії Мін’юсту?
Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено. Скарга подається за формою, встановленою законом. Вимоги до оформлення скарги розміщені на сайті Міністерства: https://minjust.gov.ua/m/4626
Звертаю увагу, скарга, подана без урахування зазначених вимог, Комісією по суті не розглядається!
Які строки звернення до Комісії?
- 60 календарних днів на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації;
- 15 календарних днів на рішення дії або бездіяльність територіальних органів Мін’юсту.
Відлік часу починається від дня прийняття рішення або з дня коли особа могла дізнатися про порушення її прав.
Які строки розгляду?
Загальний строк розгляду та вирішення скарги – до 45 календарних днів з моменту надходження скарги.
Комісія готує висновок протягом 2-3 тижнів, на підставі якого Мін’юст приймає рішення у формі наказу.
Рішення надсилається скаржнику протягом 3-х робочих днів з дня його прийняття. Особа, яка звернулась зі скаргою, не згодна з рішенням Міністерства юстиції України, вона може звернутись до суду.
Коли може бути відмовлено у розгляді скарги?
Існує низка випадків, коли Мін’юст може відмовити у розгляді скарги, та випадки, коли закон зобов’язує відмовити у задоволенні скарги. Найчастіше підставою є недотримання встановлених законом вимог до оформлення скарги.
Куди можна звернутись за консультацією з питань діяльності Комісії Мін’юсту?
Необхідну інформацію та контакти можна знайти на офіційному веб-сайті Міністерства за посиланням: https://minjust.gov.ua/pages/commission_civil_register.
Як захистити своє право через суд?
Особа, чиї права порушено, може звернутися до суду з позовом про скасування рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та з позовом про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.
До якого суду звертатись?
- До господарського суду, якщо сторонами спору є юридичні особи та\або громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності.
- До адміністративного суду, якщо оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, компетентних у сфері земельних правовідносин.
- всі інші випадки до судів загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.
Відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки?
Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок.
| Самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою накладення штрафу | на громадян від 170 до 850 грн |
| на посадових осіб від 340 до 1700 грн | |
| Самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику, карається: | штрафом від 3400 до 5100 грн
або арештом на строк до 6 місяців |
| Самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за самовільне зайняття земельної ділянки або самочинне будівництво або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, карається: | обмеженням волі на строк від 2 до 4 років
або позбавленням волі на строк до 2 років |
| Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці,яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику карається: | штрафом від 5100 до 8500 грн
або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років |
| Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, або вчинене особою, раніше судимою за такий саме злочин або за самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці карається: | позбавленням волі на строк від 1 до 3 років |
Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
