Інформує сектор з питань державної реєстрації

У грудні 2016 року особа звернулася до суду з позовом до ФГ «Мазурівське», третя особа – ФГ «Перспектива Агро», про визнання договору оренди землі (датований 2005 роком та зареєстрований у відділі Держкомзему 27.10.2006) недійсним та зобов’язання повернути земельну ділянку.
Позовна заява мотивована тим, що вона є власником земельної ділянки, в жовтні 2016 року, при укладанні договору оренди з ФГ «Перспектива Агро», вона випадково дізналася, що її земельна ділянка з 2005 року, знаходиться в оренді та користуванні у ФГ «Мазурівське», строком на 49 років, зі сплатою орендної плати у розмірі 411 грн.

Зазначала, що з відповідачем жодних договорів оренди не підписувала, орендної плати не отримувала та нікого не уповноважувала на таке.
Правочин вважається таким, що вчинено в письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами (частина друга статті 207 ЦК України).
Факт відсутності волевиявлення позивача (орендодавця) на укладення оспорюваного договору оренди землі підтверджується висновком судової почеркознавчої експертизи.
Цим же висновком встановлено факт виправлення строку дії договору на 49 років, зазначено, що первинний зміст пункту 8 графи «Строк дії договору» в досліджуваному договорі оренди є цифровий запис «10».
Установивши під час розгляду справи факт відсутності волевиявлення позивача (орендодавця) на укладення спірного договору оренди землі на умовах, що в ньому викладені, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову та визнання такого договору недійсним на підставі статей 203, 215 ЦК України та застосування наслідків його недійсності.

Постанова КЦС ВС від 03.04.2019 по справі № 479/1049/16-ц (61-43242св18):
http://reyestr.court.gov.ua/Review/81202841