22 січня 2019 року виповнюється 100 років від дня проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки .
Цей вікопомний день не втратив своєї значимості й сьогодні. Він закарбувався в історії нашої держави серйозним кроком до об’єднання українських земель в Єдину Українську Соборну державу, про що мріяли й нині мріють більшість українців.
22 січня 1919 року у Києві під золотими куполами святої Софії відбулося підписання Акту Злуки – возз’єднання українських земель. Того далекого зимового дня з доброї волі Західноукраїнської Народної Республіки вперше в нашій історії воєдино злилися століттями відірвані одна від одної частини великої України – Західна та Східна.
Здійснилася віковічна мрія, якою жив і за яку боровся багатостраждальний народ. У новітній історії нашої держави ця подія посідає особливе місце, адже вона стала першим виявом становлення сучасної української нації, її прагнення єдності.
Представники влади, працівники установ , організацій, пересічні жителі Летичева зібрались коло пам’ятника борця за правду Тараса Шевченка, поклали квіти до його підніжжя, щоб згадали історію здобуття єдності України.
Учні та вчителі Летичівського НВК №2 з національними прапорами створили « живий ланцюг» по центральній трасі Летичева , який символізує єдність України, єдність Сходу і Заходу.
100-ліття соборності України є приводом нагадати про єдність і неподільність українських земель, про важливість сучасного етапу боротьби за суверенітет та територіальну цілісність України..
У виконанні поета –барда Олександра Кобзаренка звучав авторський вірш «Україно», учениця Летичівського НВК-гімназії №2 Ірина Сірик прочитала вірш Марії Скочиліс «Я Українка».
Я українка, тут моє коріння,
Тут моє серце, мова, почуття,
Тут перше слово, спогади безцінні,
Тут перші кроки до пошани й визнання,
Я українка, в мене сині очі
І так багато в серці доброти,
А ще, я точно знаю чого хочу
І досягаю власної мети,
Я українка, серцем і душею
Куди б мене в житті не повело,
Я завжди пам’ятаю рідну землю
І жовті колоски, що за вікном,
Я українка, я така багата
В мене є все, що треба для життя,
