Інформує сектор з питань державної реєстрації
До недавнього часу спадкоємці, які виявили бажання отримати спадщину, але стикнулись з ситуацією, коли право власності на об’єкт нерухомого майна спадкодавцем не було зареєстровано, змушені були звертатись до суду з позовними вимогами про визнання права власності в порядку спадкування.
Однак, у 2016 році були внесені зміни до законодавства, що регламентує порядок реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Так, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно спадкодавця, спадкоємець має право, згідно з пунктом 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. №1127 звернутись до нотаріуса або до державного реєстратора прав на нерухоме майно із заявою про державну реєстрацію права власності спадкодавця, що було набуто останнім за життя.
Згідно зі статтею 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державній реєстрації в безспірному порядку підлягають лише ті права, які спадкодавець набув за життя, однак з тих чи інших причин не зареєстрував. Раніше, якщо права на момент їх виникнення підлягали державній реєстрації, то відсутність такої реєстрації не давала можливості оформити спадкові права. Сьогодні законодавець надав можливість вносити до Державного реєстру прав інформацію про право власності спадкодавця, що набуто ним за життя.
Реєстрація права власності спадкодавця за заявою спадкоємця є наслідком не виникнення права власності спадкодавця в момент такої реєстрації, а офіційне визнання і підтвердження державою факту набуття спадкодавцем речових прав на нерухоме майно, що відбулось в нього за життя.
Отже, для того, щоб зареєструвати право власності за померлою особою спадкоємець повинен звернутись із заявою до державного реєстратора. Разом із заявою заявник повинен подати:
- документи, які підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно за життя;
- витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи
- документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.
Що стосується строку, протягом якого має бути проведена державна реєстрація, то він складає п’ять робочих днів з дня реєстрації заяви у Державному реєстрі прав. Також заявник має сплатити адміністративний збір у сумі 180 гривень.
За бажанням заявника строк державної реєстрації може бути зменшений, але сума адміністративного збору відповідно збільшена. До прикладу, якщо державна реєстрація проводиться протягом двох робочих днів, то плата буде складати 1760 гривень, а якщо державна реєстрація проводиться на протязі двох годин – адміністративний збір складатиме 8810 грн.
Варто зауважити, що якщо нерухоме майно щодо якого проводиться державна реєстрація розташоване в межах декільком територій (наприклад, у різних областях) заявнику надається можливість обрати одну територіальну одиницю для реєстрації.