В останні дні серпня в Україні вшановується пам’ять загиблих учасників бойових дій в Іловайську та Дебальцевому.

       Наприкінці серпня 2014 року в Іловайську на Донеччині в оточенні опинилися кілька тисяч українських військових як із частин ЗСУ, так і з добровольчих батальйонів. «Іловайський котел» у наших літописах залишиться як величезна трагедія і водночас – приклад героїзму і самовіддачі тих людей, які, попрощавшись із життям, дивом повернулися додому живими.

        Як відомо, бої за важливий стратегічний об’єкт Донбасу – місто Іловайськ, тривали з середини серпня. Українським військовим майже вдалося оволодіти містом, але тут втрутилася російська армія. В плани Москви не входило здавати важливий стратегічний пункт, тому вона кинула проти українців свої регулярні війська. В результаті вторгнення регулярних підрозділів Збройних Сил РФ і їх маршу в напрямку міста Іловайськ батальйони МВС України «Дніпро-1», «Миротворець», «Світязь», «Херсон», «Івано-Франківськ», Нацгвардії «Донбас» і сил сектора «Б» потрапили в оточення. 28 серпня положення наших військових стало критичним. В цей же день Президент Петро Порошенко звинуватив Росію у відкритому збройному вторгненні на Донбас і скасував з цієї причини свій візит до Туреччини.
Згідно зі звітом Міністерства оборони України, вторгнення російських військ на територію України відбувалося протягом 24-29 серпня 2014 року, а загальна кількість контингенту становила 3,5 тис. чоловік особового складу, 60 танків, 320 БМД (БМП), 60 гармат, 45 мінометів, 5 ПТРК.
Сотні бійців повернулися з Іловайська додому в трунах, чимало поховані у безіменних могилах, а є й такі, які досі лежать в землі під Іловайськом. Сотні стали інвалідами, або отримали каліцтва. Сотні пережили пекло полону, багато хто – й досі в катівнях бойовиків.

Вічна пам’ять Героям!