Інформує відділ культури, національностей та релігій 
22 березня в Летичівській публічній бібліотеці для учнів 10-А класу (вчитель історії Коломієць О.Л) та учнів 8-Б класу (вчитель історії Бачинська Н.М) було проведено патріотичну годину: «Незгасаючий вогонь безсмертя»
Визволення Летичівського району розпочалося в ході розпочатої Проскурівсько-Чернівецької операції під час якої полки і дивізії 18-ї армії під командуванням генерал-лейтенанта Є.П.Журавльова з боями пробилися до Летичівського району і вже 8 березня звільнили Гречинці, Волосівці, Митківці, Ставницю.
За рішенням Є.П.Журавльова, 4 березня о 7 год. 30 хв. було проведено розвідку боєм. У результаті підтвердились не тільки відомі дані про ворога, але й нові відомості. Виявилось, що в смузі від Любара до Комсомольська Вінницької області розташовувались 371-а і 208-а піхотні, 20-а механізована і 25-а танкова дивізії та окремі частини 8-ї танкової дивізії ворога. Всі вони залишили прикриття в селах, на окремих небезпечних ділянках і з 5 березня почали відхід на південний захід у район Хмільника й Летичева, закріплялись на старих оборонних спорудах Летичівського укріпрайону на правому березі Південного Бугу.
В ніч на 10 березня передові частини форсували Південний Буг у районі Сусловець, за 5 кілометрів від Летичева. На правому березі річки зустріли опір противника і протягом двох днів відбивали безперервні атаки ворожої піхоти. Лейтенанти-коректувальники передавали потрібні дані та разом із піхотинцями при підтримці артилерії давали гарну відсіч ворогу. Боротьба за розширення плацдарму велась до 18 березня. Про характер боїв свідчать втрати: лише 11 березня наші війська знищили понад 2000 ворожих солдатів і офіцерів. Зі свого боку втратили 500 воїнів, у тому числі вбитими – 100 чоловік.
19 березня почалися бої безпосередньо за Летичів.
Батальйон Єгорова обійшов німців і непомітно з флангу ввірвався в містечко. Гітлерівці, зайняті боєм на річці, майже не чинили опору на окраїнах. Лише в центрі Летичева зав’язувались жорстокі і кровопролитні бої. Відтісняючи і знищуючи ворожі війська, наші солдати вийшли до переправи.
Так закінчувалась одна із сторінок великої епопеї Другої світової, що завершилась вигнанням німецьких окупантів з України.
Останні населені пункти районну: Голосків, Русанівці, Лисогірка були звільнені 25 березня 1944 року.
Пройшла війна стежками долі
Там, де тепер цвітуть сади,
Де хліб росте на мирнім полі,
Війна залишила сліди.
Вогонь війни спалив чимало
І юних доль, і чистих мрій.
Лише надія не вмирала,
Коли солдати йшли у бій.
