Інформує відділ культури, національностей та релігій
Нині, як і щороку в Летичівській публічній бібліотеці відзначають Шевченківські дні – 9-12 березня. Цього року на відділі абонементу оформлено виставку- портрет «Крізь віки він будить дух народу».
Перші березневі дні на нашій землі пов’язані з іменем Тараса Григоровича Шевченка, його славою, його духом, його мудрістю, його любов’ю до України.
Тарас Шевченко, його слова завжди поміж нас – від першого і до останнього рядка віщої книги «Кобзаря».
У ньому перші наші, не позичені, а власні знання історії краю й душі народу, його любові, і вистражданих дум, і віри в добро й незнищенність душі людської.
Відзначаючи пам’ятні дати в житті Шевченка не можемо не згадати про перебування великого поета на Поділлі . З роботою Київської археографічної комісії пов’язана його подорож нашим краєм у серпні 1846 року. Подільські краєвиди, знайомство з людьми та історія краю поклали свій відбиток у поемах Шевченка «Гайдамаки», «Меж скалами, неначе злодій… «(1848); у повісті «Варнак» він створив прообраз Устима Кармалюка (1853).
Шевченко прожив лише 47 років. 24 з них провів у кріпацькому рабстві, 10 років – у тюрмах та на засланні, решту майже постійно знаходився під недремним жандармським оком, боровся із нестатками і нуждою та самотністю, помирав у казенній комірчині, не здійснивши навіть природної людської мрії про сімейний затишок у власному куточку.
Сумний погляд з-під насуплених брів. Під густими, понуро опущеними вусами сховався найменший натяк на усмішку. Таким Шевченко дивиться на нас з більшості його портретів. Так ніби Шевченко і кохання – речі не сумісні. Але палке серце поета не раз наповнювалось великим вогнем любові. Любили й його, але кожного разу щось ставало на перешкоді одруженню. Кохання в житті Шевченка – чи не найболючіша сторінка його долі, бо не мав він сімейного щастя, родинного тепла. Дана тема була розкрита під час літературної години: «Між нас, Кобзарю ти живеш!» яку бібліотекарі підготували для учнів 11-А класу Летичіського НВК№1 – ліцею.
Учням було представлено виставку «Між нас, Кобзарю, ти живеш!».
Творчість Тараса Шевченка давно стала найважливішим і нетлінним складником духовного єства українського народу. Шевченко – це не тільки те, що вивчають, а й те, чим живуть, у чому черпають сили і надії.