Інформує відділ культури, національностей та релігій
У ці лютневі дні вся Україна відзначає річницю трагічних подій на Майдані Незалежності, коли під час революції Гідності з 18 по 20 лютого загинуло понад 100 протестувальників та більш ніж тисяча поранено. Усіх загиблих ми називаємо Небесною Сотнею.
Пам’яті Небесної Сотні у бібліотеці для дітей було присвячено патріотичну сторінку «Революція Гідності охрещена кров’ю», а в Летичівській публічній бібліотеці відбулась година пам’яті «А сотню вже забрали небеса…». Вшанували пам’ять Небесної Сотні і в сільських закладах культури.
Шестикласники перегортали сторінки тих кривавих подій 2013 -2014 років, коли кожен українець мав зробити свій вибір: або ти станеш рабом, або ти станеш вільною людиною й житимеш у вільній державі.
Україна – країна трагедій і краси, де найбільше люблять волю і найменше її знали, країна гарячої любові до народу і чорної його зради, довгої вікової, героїчної боротьби за волю і незалежність.
«А сотню вже забрали небеса…»
20 лютого 2014 загинуло найбільше активістів Євромайдану. Загалом революційні події зими 2013-2014 років забрали життя понад ста активістів Майдану. 21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Цього дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких в жалобних промовах назвали “Небесною Сотнею”, а під час прощання із загиблими лунала пісня “Плине кача…”, яка стала українським народним реквіємом.
Саме з цієї нагоди в читальній залі Летичівської публічної бібліотеки відбулась година пам’яті для учнів 9-В класу (класний керівник О.В. Гумена) Летичівського НВК №1 – ліцею з метою вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні, прищеплення молоді любові до Батьківщини, виховання патріотичної свідомісті, розвитку бажання стати гідними громадянами України.
Для учасників заходу бібліотекарами було продемонстровано відеоролик «Герої Небесної Сотні – Герої України» (Хмельницька область) та представлена книжково-ілюстративна виставка «Мамо не плач я повернусь весною».
Сини і дочки України своїм життям викупили свободу для мільйонів українців і показали, що ми здатні на подвиг в ім’я своєї держави, кращої долі народу. Так було, є і так буде завжди.
Вшанування пам’яті Небесної Сотні в сільських закладах культури
Забути кров святу не маєм права! –
Лишила слід безсмертний і терпкий…
Героям України – Слава! Слава! Слава!!!
І наша пам’ять – на усі віки!
20 лютого – особлива дата – День Героїв Небесної Сотні. Саме їх назвали Небесною сотнею – українців, які загинули у Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути народом – джерелом і мірилом влади у власній державі, за країну, в якій не страшно жити і народжувати дітей.
В цей день в усіх сільських закладах культури було проведено інформаційні години «Пам’ять про Героїв стукає в наші серця”, «Незабуті імена», бесіди «Буремний лютий 2014-го», тематичні вечори «Героїзм Небесної Сотні», фотовиставки «Герої Небесної Сотні», «Небесна Сотня в наших серцях», «Революція Гідності», «Сотня нескорених героїв», комплекс культурно-мистецьких та інформаційно – просвітницьких заходів.
На заходах згадували про основні події Майдану,вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні хвилиною мовчання. Жодний з присутніх не залишився байдужим. Кожен розумів, що загинули молоді, енергійні, не байдужі до власної держави люди. Ті, які прагнули змін на краще, щоб кожен громадянин мав можливість пишатися тим, що він українець. Щоб кожен жив у своїй державі гідно.
Всі учасники заходу торкнулися пам’яті , яка навіки залишиться у серцях поколінь, а також запалили свічки за всіх тих, хто віддав своє життя, борючись на справжній , як би це жорстоко не звучало, війні.
І той вогник, що тремтів у руках, то і є надія на життя – життя України, життя кожного солдата та щирого патріота, життя УКРАЇНЦІВ!!!
Ми не маємо права забути, що Герої Небесної Сотні дали нам можливість жити вільно, будувати нову країну, і ми в неоплатному боргу перед ними. Вони загинули, щоб ми жили. І найменше, що ми можемо зробити – це забезпечення того, щоб їх жертва не була марною та щоб подібне більше ніколи не повторилось.
