50 років тому, в далекому 1967 році, шкільний дзвінок сповістив про відкриття ще однієї школи в смт. Летичів – Летичівської середньої школи №1. Розпочалася новітня історія школи. З того часу школа дала путівки у самостійне життя тисячам випускників.
15 грудня з нагоди 50-річного ювілею в актовій залі Летичівського НВК №1 відбулися урочисті заходи.
Ювілей школи – це не лише історична віха, але і своєрідна межа, що дає можливість оцінити пройдений шлях, згадати добрим словом тих, хто присвятив своє життя та педагогічний талант рідній школі і, звичайно, накреслити плани на майбутнє.
За довгих 50 років школа випустила в широкий життєвий шлях 5 поколінь учнів, в її стінах працювало 3 покоління вчителів. Багатьох життєві дороги розвели по всій Україні і навіть далеко за її межі, проте, скільки би літ не спливало, а для багатьох випускників та педагогів школа залишилась такою ж рідною та близькою.
На початку святкового дійства директор школи Анатолій Долинський познайомив гостей із історією навчального закладу та досягненнями школярів і педагогів, із важливими фактами з життя Летичівського НВК №1.
Привітати школу із важливою датою приїхали її випускники, ветерани-педагоги, учні та поважні гості: заступники голови Летичівської районної державної адміністрації Йосип Антошевський та Людмила Бойко, начальник відділу освіти, молоді, спорту та культури райдержадміністрації Світлана Коржик, заступник голови районної ради Василь Провозьон, Летичівський селищний голова Ігор Тисячний та секретар Летичівської селищної ради Олена Попова, депутат обласної ради, головний лікар комунального закладу «Летичівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Наталія Кухарук, депутат районної ради, головний лікар Центральної районної лікарні Віктор Зьомко, начальник відділу освіти, молоді та спорту Летичівської селищної ради Михайло Маринюк, численні керівники установ та організацій Летичівської громади, працівники органів місцевого самоврядування, громадськість.
Звертаючись до трудового колективу, учнів, випускників і ветеранів школи Ігор Іванович зазначив:
«Шановні присутні гості, ветерани, дорогі учні. Мені приємно бути серед вас. Школа пройшла гарний шлях, виховувала гідних громадян України. Бажаю вам триматися цього шляху. Часи змінилися, сьогодні багато наших громадян виїздить закордон, але я бажаю вам, шановні педагоги, виховувати таке покоління, яке відчуватиме себе українцями, пам’ятатиме своє коріння, край в якому народилися та зростали, рідну свою мову. Я бажаю вам Божих благословінь, хай ангел миру та добра завжди оберігає нашу школу. Старанних та наполегливих вам учнів, якими б ви в майбутньому пишалися».
До привітань долучилася також і Олена Василівна, яка побажала усім мирного неба, невпинного руху вперед до розбудови нової української школи, успішного здійснення всіх планів та задумів, міцного здоров’я, серця, повного любові та добра, натхненної думки та щирих почуттів.
Керівники громади вручили очільнику школи Анатолію Долинському Цифровий вимірювальний комплекс, який допоможе піднести освітній процес у школі на новий рівень.
В ході урочистостей звучали слова вдячності воїнам, а особливо випускникам школи, які сьогодні захищають українську землю від ворога.
Хвилиною мовчання вшанували загиблих захисників України, випускників школи №1 – Олександра Маринюка, Леоніда Шірпала, Юрія Савіцького та подякували за героїзм дітей їхнім батькам: Євгенії Миколаївні, Тетяні Миколаївні, Миколі Миколайовичу та Надії Іванівні.
Для випускників школи №1 та для почесних гостей свята – ветеранів педагогічної ниви, які працювали в школі, цього дня лунали окремі слова подяки.
Окрасою урочистостей стали яскраві номери художньої самодіяльності, вітальні слова сьогоднішніх учнів та колишніх випускників.
Привітання перепліталися з чудовою концертною програмою, в якій брали участь учні школи та активісти-вчителі.
Тут було все: чудові співи,чуттєві та запальні танці. Концертні номери змінювали спогади про минуле школи.
Теплими словами згадували своє навчання випускники школи, які стали відомими далеко за межами рідного краю. У цей ювілейний день колектив школи почув на свою адресу не тільки теплі слова, а й отримав безліч приємних пам’ятних подарунків.
Слід зазначити, що свято пройшло надзвичайно урочисто, музично, радісно і в той же час зворушливо, адже в ньому переплелося минуле, сьогодення та гарні сподівання на майбутнє.