Нормативно-правова база діяльності

1. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”
2. Закон України “Про службу в органах місцевого самоврядування”
3. Закон України “Про статус депутатів місцевих рад”
4. Закон України “Про органи самоорганізації населення”
5. Закон України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми”
6. Закон України “Про запобігання корупції”


КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Право на службу в органах місцевого самоврядування
Прийняття на службу в органи місцевого самоврядування
Проведення конкурсу на заміщення вакантних посад в органах місцевого самоврядування
Стажування в органах місцевого самоврядування
Формування кадрового резерву
Призначення (обрання) на посаду в органи місцевого самоврядування
Встановлення випробування під час прийняття на службу в органи місцевого самоврядування
Присвоєння рангів посадовим особам місцевого самоврядування
Відповідальність посадових осіб місцевого самоврядування
Обчислення стажу служби в органах місцевого самоврядування
Продовження терміну перебування на службі в органах місцевого самоврядування
Припинення служби в органах місцевого самоврядування

Нормативно-правові акти, якими затверджено типові положення про створення підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління ради

Соціальний захист

Типове Положення про будинок-інтернат для громадян похилого віку та інвалідів, геріатричний пансіонат, пансіонат для ветеранів війни і праці
Типове Положення про психоневрологічний інтернат

Освіта

Про затвердження Положення про спеціальну загальноосвітню школу (школу-інтернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку

Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування
Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад
Про затвердження Положення про державний вищий навчальний заклад

Охорона здоров’я

Загальне положення про санаторно-курортний заклад
Про затвердження примірних положень про роботу обласної дитячої лікарні
Про внесення змін до рішення обласної ради від 24 грудня 2008 року № 17-18/2008 «Про Положення про порядок призначення та звільнення з посад керівників підприємств, установ, організацій – об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області»

Основні терміни, які використовуються в сфері компетенції ради:

територіальна громада – жителі, об’єднані постійнимпроживанням у межах села, селища, міста, що є самостійнимиадміністративно-територіальними одиницями, або добровільнеоб’єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр;

адміністративно-територіальна одиниця – область, район,місто, район у місті, селище, село;

місцевий референдум – форма прийняття територіальною громадоюрішень з питань, що належать до відання місцевого самоврядування,шляхом прямого голосування;

загальні збори – зібрання всіх чи частини жителів села (сіл),селища, міста для вирішення питань місцевого значення;

представницький орган місцевого самоврядування – виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до законунаділяється правом представляти інтереси територіальної громади іприймати від її імені рішення;

районні та обласні ради – органи місцевого самоврядування, щопредставляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст;

загальний склад ради – кількісний склад депутатів ради,визначений радою відповідно до закону;

склад ради – кількість депутатів, обраних до відповідноїради, повноваження яких визнано і не припинено в установленомузаконом порядку;

правомочний склад ради – кількість депутатів, обраних довідповідної ради, повноваження яких визнано і не припинено вустановленому законом порядку, яка становить не менш як двітретини від загального складу ради;

виконавчі органи рад – органи, які відповідно до КонституціїУкраїни та цього Закону створюються сільськими, селищними,міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевогосамоврядування у межах, визначених цим та іншими законами;

органи самоорганізації населення – представницькі органи, щостворюються частиною жителів, які тимчасово або постійнопроживають на відповідній території в межах села, селища, міста;

посадова особа місцевого самоврядування – особа, яка працює ворганах місцевого самоврядування, має відповідні посадовіповноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих таконсультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату зарахунок місцевого бюджету;

делеговані повноваження – повноваження органів виконавчоївлади, надані органам місцевого самоврядування законом, а такожповноваження органів місцевого самоврядування, які передаютьсявідповідним місцевим державним адміністраціям за рішеннямрайонних, обласних рад;

право комунальної власності – право територіальної громадиволодіти, доцільно, економно, ефективно користуватися ірозпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, щоналежить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевогосамоврядування;

бюджет місцевого самоврядування (місцевий бюджет) – планутворення і використання фінансових ресурсів, необхідних длязабезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування;

районний бюджет – план утворення і використання фінансовихресурсів, необхідних для забезпечення спільних інтересівтериторіальних громад сіл, селищ, міст районного значення,виконання місцевих програм, здійснення бюджетного вирівнювання;

обласний бюджет – план утворення і використання фінансовихресурсів, необхідних для забезпечення спільних інтересівтериторіальних громад, виконання місцевих програм, здійсненнябюджетного вирівнювання;

поточний бюджет – доходи і видатки місцевого бюджету, якіутворюються і використовуються для покриття поточних видатків;

бюджет розвитку – доходи і видатки місцевого бюджету, які утворюються і використовуються для реалізації програмсоціально-економічного розвитку, зміцнення матеріально-фінансової бази;

мінімальний бюджет місцевого самоврядування – розрахунковийобсяг місцевого бюджету, необхідний для здійснення повноваженьмісцевого самоврядування на рівні мінімальних соціальних потреб,який гарантується державою;

мінімальний рівень соціальних потреб – гарантований державоюмінімальний рівень соціальних послуг на душу населення в межах усієї території України;

самооподаткування – форма залучення на добровільній основі зарішенням зборів громадян за місцем проживання коштів населеннявідповідної території для фінансування разових цільових заходів соціально-побутового характеру.

 

Поділитися цим:
Show Buttons
Hide Buttons