Повітовий статус Летичів зберіг і після приєднання Поділля до Російської імперії за другим поділом Речі Посполитої. Указом від 22 січня 1796 року було узаконено новий герб міста, головну емблему якого було запозичено з відзнаки 1579 року: “У верхній частині щита герб Подільський. У нижній на блакитному тлі срібний вовк, що біжить, вміщений у гербі на знак річки сього імені, яка тече крізь місто. Герб сей вживався за привілеєм польського короля Стефана Баторія”.

Після перетворення Подільського намісництва на губернію Летичів залишився як і раніше, повітовим містом. Ухвалений Сенатом у 1860 році новий проект Летичівського герба, розроблений герольдмейстером Б.Кене, відрізнявся від попередньої відзнаки досить незначно: “На блакитному щиті срібний вовк, що йде, з червоними очима та язиком. У вільному куті щита герб Подільської губернії. Щит увінчаний срібною міською короною з трьома зубцями й обрамлений двома золотими колосками, з’єднаними Олександрійською стрічкою”.

Герб Летичева є оригінальним взірцем “промовистого” герба в українській міській символіці, який, всупереч традиції, відтворював своєю емблемою назву не самого міста, а річки, над якою місто було засновано.

Автор – В.М.Ільїнський.

У горішній частині перетятого щита герб Подільський; у долішній – в лазуровому полі срібний вовк, що біжить. Вовк використовується по привілею польського короля Стефана Баторія і поміщений в герб за найменуванням ріки, що протікає через місто.
 Комп’ютерна графіка – В.М.Напиткін.