«Не мовчи! Полон вбиває»! Із таким закличним гаслом щодня по всій Україні проходять масові зібрання з метою привернення суспільної уваги до повернення на Батьківщину захисників України, які перебувають у російському полоні.
13 березня, на площі Героїв Майдану за підтримки Летичівського селищного голови Ігоря ТИСЯЧНОГО відбулася мирна акція на підтримку родин військовополонених та зниклих безвісти.
Організаторкою заходу стала Катерина МИХАЛЬНЮК – жителька Летичева, мати військовополоненого бійця з «Азовсталі» Сергія МИХАЛЬНЮКА, якого у 2023 році в числі 60 військовослужбовців повернули із полону.
Широкомасштабна акція зібрала близько 100 учасників не лише з Летичівської, а й Меджибізької, Хмельницької, Старосинявської та інших громад Хмельниччини. На заході були присутні рідні полонених, зниклих безвісти, загиблих захисників, добровольців, військовослужбовців Збройних Сил України, які нині захищають Україну в найгарячіших відтинках фронту і просто небайдужі люди.
З проникливим словом, співчуттям до рідних захисників та учасників зібрання звернувся голова Летичівської громади Ігор ТИСЯЧНИЙ.
Кожен виступ матерів, дружин, сестер, бабусь, з вуст яких учасники акції почули зворушливі історії про долі бійців – це крик душі, емоційність, невгамовний біль, невизначеність і розпач від неможливості отримати достовірну інформацію щодо місця знаходження найрідніших людей. Водночас – це надія і віра в їх повернення, сподівання бути почутими.
З початку війни 54 захисники України Летичівської громади загинули у боротьбі з ворогом. 44 – зникли безвісти, 3 – наразі перебувають у полоні.
Потужна сила спільної щирої молитви, мобілізація зусиль родин, влади, міжнародної спільноти, всебічна увага до нашої гострої національної проблеми здатні вплинути на її позитивне вирішення.
Учасники акції звернулися до Президента, Уряду, Верховної Ради, міжнародної організації Червоного Хреста посприяти звільненню всіх українських військовослужбовців і цивільних громадян з російського полону. Основні вимоги – надати інформацію про стан і місцезнаходження полонених; активізувати дипломатичні зусилля щодо їх повернення, поліпшити комунікацію з рідними військових.
Ця акція – вияв військової солідарності, суспільної консолідації, єднання громади. Пам’ятаймо: в згуртованості – наша сила!
Повертайтесь живими, наші захисники! Молимося за вас!