Перейменовані вулиці

Враховуючи рішення виконавчого комітету Летичівської селищної ради від 24.11.2016 року № 159 «Про перейменування вулиць Летичівської об’єднаної територіальної громади», 13.12.2016 р. №173 «Про перейменування вулиць Летичева» відповідно до ст. 7 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та керуючись ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», селищна рада

ВИРІШИЛА:

  1. Перейменувати вулиці та провулки у смт.Летичів :
Назва вулиці, яку перейменовують Нова назва вулиці
1.       вул. Ворошилова вул. Теліги Олени (українська поетеса, публіцист, громадсько-політичний діяч, учасниця антинацистського підпілля Організація українських націоналістів, розстріляна гітлерівцями у Бабиному Яру 21 лютого 1942р.)
2.       Вул. Затонського Вул. Шептицького Андрія (український релігійний діяч, глава Української греко-католицької церкви. Підтримував розвиток української церкви та мови, спонсорував відкриття українських шкіл і закладів Просвіти в часи коли землі Західної України входили до складу Австро-Угорщини та Польщі обстоював ідею створення та самостійноїсі Української Держави)  
3.       Вул. Максимчука Вул. Кучерука Григорія (повний кавалер ордена Слави. Після війни постійно вступав в суперечки з посадовцями на захист простих людей, мав чітку громадянську позицію. В результаті цього отримав 7 років тюрми.)
4.       Вул. Пархоменка Вул. Прибузька (Історична назва)
5.       Вул. Піонерська Вул. Подільська (Історична назва вулиці)
6.       Вул. Ревуцького Вул. Мазура Василя (один з учасників Летичівського антигітлерівського підпілля ОУН. Закатований гітлерівцями в Старокостянтинівській тюрмі влітку 1943 року.)
7.       Вул. Свердлова  Вул. Ламана (Історична назва вулиці)
8.       Вул. Щорса Вул. Матвєєвої Олени (одна з учасників Летичівського підпілля, загинула в гестапівській тюрмі в Старокостянтинові).
9.       Площа Плеханова Площа Шевченка (на честь основоположника нової української літератури, титана духу та слова)
10.             Пров. Піонерський Пров. Подільський (історична назва вулиці)
11.             І пров. Примакова І пров. Якова Гальчевського (видатний військовий діяч, повстанський отаман на Поділлі, організатор загонів народної самооборони на Холмщині, полковник армії УНР).
12.             ІІ пров. Примакова ІІ пров. Якова Гальчевського (видатний військовий діяч, повстанський отаман на Поділлі, організатор загонів народної самооборони на Холмщині, полковник армії УНР).
13.             Пров. Свердлова Пров. Ламаний (історична назва вулиці).
14.             Вул. 50-річчя Жовтня Вул. ім. Савіцького Юрія ( на честь нашого земляка, який загинув у війні, що  триває на Сході України, нагороджений посмертно орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Одним із перших поїхав на Київський майдан і став учасником Революції Гідності.

Юрій Миколайович був призваний Летичівсько – Старосинявським військкоматом на військову службу під час мобілізації 31 липня 2014 року. Військову службу проходив у Шепетівській військовій частині А 3730, де освоїв фах гранатометника. Набуті знання пригодилися при виконанні бойових завдань.

Загинув Юрій 23 березня біля міста Авдіївки Донецької області під час виконання службових обов’язків. Він ніс службу по утриманню стратегічно важливого об’єкта, внаслідок мінометно – танкового обстрілу отримав поранення, несумісне з життям.

Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року «За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).).

15.             Вул. Белавіна Вул. ім. Шірпала Леоніда (на честь нашого земляка, який загинув у війні, що триває на Сході України, нагороджений посмертно орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Леонід Шірпал зростав та відвідував школу у селі Суслівці. У 1998 році Шірпал вступив до Голосківського аграрного професійного ліцею, який закінчив з відзнакою. Після чого проходив строкову службу в прикордонних військах України. Саме так він зрозумів, що бути військовим – його покликання. Після служби вступив до Хмельницької національної академій прикордонних військ.

У 2006 році був за розподілом направлений до Луганського прикордонного загону, де проходив службу. Пройшов усі службові щаблі, неодноразово отримуючи позачергові підвищення. Обіймав посаду начальника прикордонного оперативно – розшукового відділення відділу прикордонної служби «Бірюкове».

10 липня 2014 року Леонід Шірпал разом з трьома товаришами по службі виїхав на патрулювання, з якого живим не повернувся. Майор ДПС України загинув поблизу пункту пропуску «Довжанський». Його було поховано у рідних Суслівцях. У Шірпала Леоніда залишилися дружина і донька.

Указом Президента України №593/2014 від 15 липня 2014 р. «За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).).

16.             Вул. Леніна Вул. Соборна (Історична назва вулиці Казармена, а назвали її Соборною тому, що біля неї розташовані храми різних релігійних конфесій).
17.             Вул. Куйбишева Вул. ім. Смолінського Леоніда (на честь нашого земляка, який загинув у війні, що триває на Сході України).
18.             Вул. Фрунзе Вул. ім. Зубкова Івана (на честь нашого земляка, який загинув у війні, що триває на Сході України, нагороджений посмертно відзнакою «Герой України». Був призначений заступником командира роти вогневої підтримки по роботі з особовим складом 90-го окремого десантного штурмового батальйону «Житомир»  81-ї десантно-штурмової бригади, яка була створена восени 2014 року на базі 95-ї окремої аеромобільної бригади високомобільних десантних військ Збройних Сил України.

З 18 січня 2015 року старший лейтенант І.І. Зубков ( позивний «Краб») безпосередньо приймав участь у проведенні штурмових дій по деблокуванню підрозділів, які обороняли Донецький аеропорт. Вміло керував оборонним боєм, в найскладніші моменти викликаючи вогонь артилерії на себе. 19 січня 2015 року був поранений, але залишився в новому терміналі зі своїми бійцями.

20 січня 2015 року, особисто прикривши відхід підрозділу, загинув в результаті підриву російськими бойовиками 2 поверху нового терміналу. Похований у місті Деражня Хмельницької області.

Указом Президента  України Петра Порошенка №318/2015 від 9 червня 2015 року за виняткову мужність, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності Української держави, вірність військовій присязі старшому лейтенанту Івану Івановичу Зубкову посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».

Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно) і  медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно).).

19.             Вул. Мануїльського Вул. Небесної сотні (в пам’ять про загиблих на Майдані Незалежності під час Революції Гідності).
20.             Вул. Войтова Вул. Максима Кривоноса (соратник Богдана Хмельницького, полковник козацького війська під час визвольної боротьби українського народу 1648-1654 рр. Брав участь у Пилявецькій битві та облозі Меджибожа.)
21.             Вул. Радянська Вул. Івана Огієнка (релігійний діяч, відомий як митрополит Ілларіон, учений, засновник Кам’янець-Подільського Національного університету, його перший ректор).
22.             Вул. Воровського Вул. Івана Мазепи (український гетьман, який ще на початку 18 ст. зробив спробу вирватися з хижих пазурів Російської Імперії. Відомий меценат в добу якого були побудовані десятки православних храмів).
23.             Вул. Чапаєва Вул. Романа Шухевича (відомий діяч Організації українських націоналістів, генерал-хорунжий, командуючий УПА).
24.             Вул. Котовського Вул. Олега Ольжича (талановитий український поет, діяч Організації українських націоналістів мельниківського крила, син відомого українського поета Олександра Олеся. Загинув в німецькому концтаборі Заксенхаузен у 1944 році).
25.             Вул. Маліновського Вул. Володимира Великого (князь – хреститель Київської Русі, син великого воїна Святослава, який завоював     пів-Європи і, потрапивши в печенізьку засідку, склав голову на дніпрових порогах.).
26.             Вул. Матросова Вул. Княгині Ольги (Київська княгиня, яка всеціло зміцнювала свою державу – Київську Русь (445-462). Походила із династії Рюриковичів. Дружина київського князя Ігоря Рюриковича).
27.             Вул. Лютнева Вул. Багрія Олександра (вчений, літературознавець, фольклорист, дослідник творчості Тараса Шевченка. Відомий не тільки в Україні, але й в Азербайджані. Діяч періоду визвольних змагань боротьби за незалежність України в 1917-1921 рр.).
28.             Вул. Дзержинського Вул. Завірюхи Якова (один з керівників Летичівського націоналістичного підпілля. Загинув в Старокостянтинівському гестапо 1943 році).
29.             Вул. Калініна Вул. Ярослава Мудрого (визначний діяч періоду Київської Русі, за князювання якого Українська давня держава набула найбільшого розквіту. Ініціатор будівництва собору Софії Київської).
30.             Вул. Комсомольська Вул. Козацька (на честь славного козацького Війська Запорозького).
31.             Вул. Панасюка Вул. Чорновола (діяч дисидентського руху, член Української-Гельсінської спілки, один із засновників Народного Руху України).
32.             Вул. П. Лумумби Вул. Свободи (на честь здобуття Україною незалежності в серпні 1991 року).
33.             Вул. Примакова Вул. Гальчевського Якова (видатний військовий діяч, повстанський отаман на Поділлі, організатор загонів народної самооборони на Холмщині, полковник армії УНР).
34.             Вул. Горького Вул. Героїв Крут (на честь юнаків, які загинули в січні 1919 року під станцією Крути у бою з більшовицьким військом Муравйова).
35.             Пров. Червоноармійський Пров. Гончарний (історична назва)
36.             Пров. Леніна  Пров. Соборний (Історична назва вулиці Казармена, а назвали її Соборною тому, що біля неї розташовані храми різних релігійних конфесій)
37.             Вул. 1 Травня Вул. Тиха
38.             Пров. Маяковського Пров. Зубкова Івана (на честь нашого земляка, який загинув у війні, яка зараз триває на Сході України, нагороджений посмертно відзнакою «Герой України»)

 

  1. Перейменувати вулиці та провулки у селах Летичівської територіальної громади:
Назва вулиці, яку перейменовують Нова назва вулиці
с.Юрченки
1.       Вул. Приколгоспна Вул. Героїв Небесної Сотні (в пам’ять про загиблих на Майдані Незалежності під час Революції Гідності).
2.       Вул. Паркова Вул. Віхтюка Івана ( Іван Віхтюк народився 4 грудня 1979 року в с. Юрченки Летичівського району. Шкільні роки пройшли в Чаплянській ЗОШ І – ІІ ступенів, у старших класах навчався в  Летичівській ЗОШ І – ІІІ ступенів № 2.

Студентські роки минули в Кам’янець – Подільському аграрному університеті на зооінженерному факультеті, там і закінчив військову кафедру, отримавши офіцерське звання. Останні роки Іван з сім’єю проживав у Хмельницькому.

Мобілізований Летичівсько – Старосинявським військкоматом, де перебував на обліку, 3 серпня 2014 року пішов служити добровольцем у Збройні сили України. Два місяці проходив вишкіл на Львівщині.

Старший лейтенант, командир інженерно – саперного взводу 72 – ї окремої механізованої бригади був смертельно поранений 29 серпня о 3 – й годині ночі під час виконання бойового завдання при обстрілі ворожим танком блок – поста у селищі Гранітному Тельманівського району, що на Донеччині.

Шалений обстріл з танка саперів майже прямою наводкою влучив в автомобіль, в якому їхав Іван з побратимами. Важке поранення ще деякий час давало надії на життя, йому надали першу медичну допомогу, встиг зателефонувати до близьких. Та, на жаль, поранення було несумісне з життям…

Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року, « За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі », нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня ( посмертно ).)

с. Чапля
3.       Вул. Приколгоспна Вул. Віхтюка Івана ( Іван Віхтюк народився 4 грудня 1979 року в с. Юрченки Летичівського району. Шкільні роки пройшли в Чаплянській ЗОШ І – ІІ ступенів, у старших класах навчався в  Летичівській ЗОШ І – ІІІ ступенів № 2.

Студентські роки минули в Кам’янець – Подільському аграрному університеті на зооінженерному факультеті, там і закінчив військову кафедру, отримавши офіцерське звання. Останні роки Іван з сім’єю проживав у Хмельницькому.

Мобілізований Летичівсько – Старосинявським військкоматом, де перебував на обліку, 3 серпня 2014 року пішов служити добровольцем у Збройні сили України. Два місяці проходив вишкіл на Львівщині.

Старший лейтенант, командир інженерно – саперного взводу 72 – ї окремої механізованої бригади був смертельно поранений 29 серпня о 3 – й годині ночі під час виконання бойового завдання при обстрілі ворожим танком блок – поста у селищі Гранітному Тельманівського району, що на Донеччині.

Шалений обстріл з танка саперів майже прямою наводкою влучив в автомобіль, в якому їхав Іван з побратимами. Важке поранення ще деякий час давало надії на життя, йому надали першу медичну допомогу, встиг зателефонувати до близьких. Та, на жаль, поранення було несумісне з життям…

Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року, « За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі », нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня ( посмертно ).)

с. Греченці
4.       Вул. Колгоспна Вул. Світанкова
5.       Пров. Колгоспний Пров. Світанковий
с. Ялинівка
6.       Вул. Радянська Вул. Центральна
7.       Вул. Жовтнева Вул. Молодіжна
с. Терлівка
8.       Вул. Колгоспна Вул. Молодіжна
с. Голенищеве
9.       Вул. Першотравнева Вул. Вишнева
10.             Пров. Першотравневий Пров. Вишневий
11.             Вул. Центральна Вул. Присяжнюка Руслана ( Народився Руслан 8 червня 1988 року в с. Буцни Летичівського району. З дитинства був наполегливий і всього добивався сам. Строкову службу проходив у десантних військах.

23 серпня 2014 року Руслан отримав повістку  Летичівсько-Старосинявського військкомату на військову службу під час мобілізації , не задумуючись, пішов служити в десантні війська.

В цей час формувався 90-й окремий десантно-штурмовий батальйон «Житомир». У ньому , солдат Руслан Присяжнюк , проходив бойову підготовку на місцевому полігоні. Швидко освоїв військову професію кулеметника. Разом з побратимами ніс бойову службу в Донецькій області. З 15 листопада 2014 року по 20 січня 2015 року був учасником антитерористичної операції .

20 січня в Донецькому аеропорту хоробро загинув наш земляк, справжній кіборг Руслан Присяжнюк.

Указом Президента України №270/2015 від 15 травня 2015 року «За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).)

с. Майдан Голенищівський
12.             Вул. Колгоспна Вул. Центральна
13.             Пров. Колгоспний Пров. Центральний
14.             Вул. Центральна Вул. Присяжнюка Руслана ( Народився Руслан 8 червня 1988 року в с. Буцни Летичівського району. З дитинства був наполегливий і всього добивався сам. Строкову службу проходив у десантних військах.

23 серпня 2014 року Руслан отримав повістку  Летичівсько-Старосинявського військкомату на військову службу під час мобілізації , не задумуючись, пішов служити в десантні війська.

В цей час формувався 90-й окремий десантно-штурмовий батальйон «Житомир». У ньому , солдат Руслан Присяжнюк , проходив бойову підготовку на місцевому полігоні. Швидко освоїв військову професію кулеметника. Разом з побратимами ніс бойову службу в Донецькій області. З 15 листопада 2014 року по 20 січня 2015 року був учасником антитерористичної операції .

20 січня в Донецькому аеропорту хоробро загинув наш земляк, справжній кіборг Руслан Присяжнюк.

Указом Президента України №270/2015 від 15 травня 2015 року «За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).)

15.             Пров. Центральний Пров. Присяжнюка Руслана ( Народився Руслан 8 червня 1988 року в с. Буцни Летичівського району. З дитинства був наполегливий і всього добивався сам. Строкову службу проходив у десантних військах.

23 серпня 2014 року Руслан отримав повістку  Летичівсько-Старосинявського військкомату на військову службу під час мобілізації , не задумуючись, пішов служити в десантні війська.

В цей час формувався 90-й окремий десантно-штурмовий батальйон «Житомир». У ньому , солдат Руслан Присяжнюк , проходив бойову підготовку на місцевому полігоні. Швидко освоїв військову професію кулеметника. Разом з побратимами ніс бойову службу в Донецькій області. З 15 листопада 2014 року по 20 січня 2015 року був учасником антитерористичної операції .

20 січня в Донецькому аеропорту хоробро загинув наш земляк, справжній кіборг Руслан Присяжнюк.

Указом Президента України №270/2015 від 15 травня 2015 року «За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).)

с. Малаківщина
16.             Вул. Колгоспна Вул. Затишна
с. Снітівка
17.             Вул. Колгоспна Вул. Садова
с. Бохни
18.             Вул. Червоного козацтва Вул. Героїв Небесної Сотні (в пам’ять про загиблих на Майдані Незалежності під час Революції Гідності).
с. Грушківці
19.             Вул. ім. Щорса Вул. Каштанова
20.             Вул. Колгоспна Вул. Молодіжна
21.             Вул. Жовтнева Вул. Квітнева
22.             Вул. Примакова Вул. Заліська
с. Буцні
23.             Вул. Колгоспна Вул. Свободи
24.             Пров. Жовтнева Пров. Присяжнюка Руслана ( Народився Руслан 8 червня 1988 року в с. Буцни Летичівського району. З дитинства був наполегливий і всього добивався сам. Строкову службу проходив у десантних військах.

23 серпня 2014 року Руслан отримав повістку  Летичівсько-Старосинявського військкомату на військову службу під час мобілізації , не задумуючись, пішов служити в десантні війська.

В цей час формувався 90-й окремий десантно-штурмовий батальйон «Житомир». У ньому , солдат Руслан Присяжнюк , проходив бойову підготовку на місцевому полігоні. Швидко освоїв військову професію кулеметника. Разом з побратимами ніс бойову службу в Донецькій області. З 15 листопада 2014 року по 20 січня 2015 року був учасником антитерористичної операції .

20 січня в Донецькому аеропорту хоробро загинув наш земляк, справжній кіборг Руслан Присяжнюк.

Указом Президента України №270/2015 від 15 травня 2015 року «За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).)

 

Print Friendly, PDF & Email
Поділитися цим:
Show Buttons
Hide Buttons